Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

Ще раз про так звану «пенсійну реформу»

Попри практично одностайне несприйняття суспільством, влада таки «подарувала» українцям законодавчі зміни, спрямовані на зменшення розмірів пенсій та узаконення обмеження пенсійних прав.

Цей, поспіхом сконструйований набір із помилок та прорахунків, сьогодні став реальністю для кожного з понад 45 мільйонів українців.

 Єдине, що завадило підписати закон уже сьогодні — це поправка Яценюка № 40, що її проґавив Литвином, згідно з якою необхідно провести осучаснення пенсій та виплатити по 334 гривні понад 10-ти мільйонам пенсіонерів.

На ці гроші у влади були інші плани... Ціна питання 40 мільярдів гривень. Тому Литвин притримує закон та знервовано вишукує в Регламенті спосіб прибрати із проголосованого тексту норму Яценюка.

Вочевидь, «грайливі ручки» влади віддавати 40 мільярдів гривень українським пенсіонерам за «дякую» не збираються. От якби ж запропонували традиційні «відкати», то тоді, скоріш за все, була інша розмова...

Однак, залишимо ненадовго цю тему, та повернімось до Пенсійної реформи, як доконаного факту нашого «покращеного» життя.

Ухвалена реформа залишила по собі без відповіді безліч запитань.

1. Чи слід вважати «реформою кишені» крадіжку з неї грошових банкнот?

Іншими словами, чи є реформою банальне скорочення дефіциту Пенсійного фонду, за рахунок зменшення пенсійних виплат пенсіонерам? Невже вичерпані всі: інші можливості наповнення бюджету, окрім як залізти до кишень пенсіонерів? Невже проведено рішучу антикорупційну боротьбу, ліквідовано схеми казнокрадства та уникнення сплати податків, кардинально скорочено адміністративні витрати?

За такою логікою влади в резерві ще залишилась невикористаною можливість фізичного скорочення пенсіонерів.

2. На що розраховувати поколінню 35-річних, коли запровадження обов’язкової накопичувальної системи пенсійного страхування відтерміноване «до нових віників»?

3. Невже знайдеться бодай одна мисляча людина, яка повірить, що в країні, яка два роки поспіль збільшує на 5% витрати на утримання органів влади, немає грошей на зароблені тяжкою працею пенсії?

Погодьтесь, дивно виглядає: на закупівлю землемірних кілочків (!) є 4,9 мільярди, на встановлення лічильників є ще 4 мільярди, на Євро-2012 взагалі є 100 мільярдів...

А на пенсіонерів нема.

Хтось скаже парадокс, а я заперечу. Пріоритети! Просто на пенсіонерах стільки не вкрадеш, скільки на кілочках, лічильниках чи, тим більше, Євро-2012. Між тим, будь-яка «пенсійна реформа» можлива лише після того, як до бюджету будуть мобілізовані ті колосальні кошти, які на сьогоднішній день розкрадаються чи використовуються неефективно.

4. Чи не проти урядовці, щоб їм видавали їхні законні й незаконні доходи «керенками», чи, у кращому випадку, купоно-карбованцями, або ж перерахували сьогоднішню капіталізацію їхніх бізнес активів у цінах початку століття?

Здогадуюсь, що правди не скажуть, але й свого не віддадуть, але при цьому вперто відмовляються перерахувати пенсії, осучаснивши їх хоча б із розрахунку середньої заробітної плати за 2009 рік.

5. Кого з авторів «пенсійної реформи» та на який термін ув’язнення буде засуджено за злочин, передбачений ККУ, а саме дискримінація владою всіх жінок України на статевому ґрунті? Адже найбільш резонансним нововведенням є підвищення пенсійного віку для жінок з 55 до 60 років, що позбавляє щороку понад 330 тисяч жінок права на призначення пенсії.

Для довідки, 161 стаття Кримінального кодексу: «Пряме чи непряме обмеження прав або встановлення прямих чи непрямих привілеїв громадян за ознаками статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками — караються штрафом від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого. За ті самі дії, які були вчинені організованою групою осіб або спричинили тяжкі наслідки, — караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років.

6. Чи є соціальним орієнтиром нинішньої влади геронтократія, на додачу до олігархії? Або де працюватимуть молоді люди, які щойно завершили навчання й для яких не буде робочих місць?

Адже продовживши чиновникам пенсійний вік до 62 років, влада відмовилась визнати очевидне — чиновницький апарат потребує модернізації, а значить, припливу молоді.

7. «Скажіть чесно, скільки вам, шановні депутати, потрібно грошей для щастя? Тільки порахуйте все» — у співавторстві з Остапом Бендером.

Адже привілеї в пенсійному забезпеченні народних депутатів та членів уряду не скасовано.

8. Скільки десятків нинішніх депутатів за значенням для безпеки країни вартий 1 військовослужбовець?

Адже, у той час як нарахування депутатських пенсій лишається без змін, солдати та офіцери для виходу на пенсію мають тепер служити 25 років, тобто на чверть більше ніж раніше. Невже так важко нарешті навчитись розділяти зерна від полови, та тих, хто призначений захищати країну своїм життям — від тих, хто шкодить їй своєю безвідповідальністю й лобізмом?

9. Чи морально дресирувати пенсіонерів — літніх заслужених людей, мов собаку Павлова, ста гривнями? Віце-прем’єр Сергій Тігіпко заявив, що ближчим часом уряд внесе законопроект про надбавку для пенсіонерів на 100 гривень. Невже не вистачило розуму закласти цю норму безпосередньо в пенсійну реформу?

Чи розмахувати такими подачками щоразу перед виборами набагато цікавіше?

10. І, нарешті, останнє. Чому пенсії абсолютної більшості пенсіонерів України з кожними новими «успіхами» уряду дедалі більше нагадують здачу?

Андрій Пишний, УП

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com