Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
|
||
ЦІНА КРЕДИТУ МВФ ЗРОСТАЄДоступ України до капіталів на світовому ринку ускладнюється. Одними з усе ще доступних джерел кредитування для уряду залишаються Міжнародний валютний фонд і Світовий банк. Постійний представник МВФ в Україні Марк Альєр, заявив, що без виконання чотирьох умов Фонду нових траншів Україна не отримає. Чотири умови — це пенсійна реформа, підвищення цін на газ для населення, дефіцит бюджету «Нафтогазу» не більше 3,5% від ВВП та скасування закону щодо зобов’язань Національного банку України закуповувати облігації внутрішньої державної позики. Неофіційно експерти додають до цього переліку ще й негласне зобов’язання уряду щодо подальшого підвищення цін на комунальні послуги для населення. На тлі ускладнення переговорного процесу з МВФ Світовий банк заявив про неготовність надання Україні очікуваних кредитів на суму в 500 та 350 млн. дол. на розвиток фінансового сектора країни. Причини відмови — у невиконанні урядом вимог Банку. Повне виконання умов МВФ є малоймовірним, оскільки воно, своєю чергою, може призвести до «соціального вибуху» всередині країни, тому уряд, найімовірніше, шукатиме компромісні рішення. Наразі, незважаючи на жорсткість умов, висунутих МВФ, влада з оптимізмом очікує надання наступних траншів вже влітку цього року. Зокрема, глава НБУ Сергій Арбузов заявив про високу ймовірність отримання одразу 3 млрд. дол. у липні. Експерти зазначають, що часткова реалізація вимог МВФ в довгостроковій перспективі матиме позитивний вплив на ситуацію в економіці, утім, залишається незрозумілим, чи наважиться уряд на таке швидке виконання вимог Фонду заради отримання чергових траншів і збереження відносної інвестиційної привабливості України. Україна не лише втрачає доступ до ринків капіталу, вона також втрачає рештки фінансової надійності в очах інвесторів. Гравців світових ринків капіталу складно запідозрити в наївності, вони чудово розуміють ігри, в які грає Київ. Міжнародні фінансові установи взагалі украй рідко приймають на віру офіційну статистику, віддаючи перевагу інформації з власних джерел. Звичайно, розбіжності неминучі, та якщо цифри виявляються відносно близькими, то стає зрозуміло, що країна тримає правильний курс, натомість суттєва розбіжність наштовхує на думку, що дехто надто економить на правді. На нещодавній інвестиційній конференції в Лондоні багато йшлося про те, що Україна збилася з правильного курсу, внаслідок чого до її керівництва виникає низка серйозних запитань. Занепокоєння міжнародних інвесторів відобразилося, зокрема, у тому факті, що Світовий банк нині не поспішає надати Україні кредит, вельми незначний як для цієї установи, а МВФ так само не поспішає надати Україні транш у 3 млрд. дол., хоча при цьому охоче надає 100-мільярдні кредити Ірландії та Португалії. Грошові ринки працюють на повній довірі. Греція сьогодні проходить через надзвичайно болісні реформи, які стали для тамтешнього суспільства справжньою шоковою терапією, але якщо Греція через цей біль не пройде, то не отримає ані цента. Португалії та Ірландії пощастило більше, оскільки ці країни спромоглися дотриматися даних обіцянок, і завдяки цьому отримають фінансову допомогу. Натомість у випадку України всі розуміють, що гроші витечуть з державної скарбниці, як вода крізь сито, що всі впроваджувані економічні заходи мають виключно короткостроковий характер, що мета більшості політиків — розкрадати бюджет, а зміст державного законодавства залежить від того, хто більше заплатить за лобіювання власних інтересів. Чи має в такій ситуації когось дивувати, що міжнародні фінансові ринки ставляться до Києва дедалі прохолодніше? Разом з тим справедливо буде зауважити, що діючий уряд не лише платить за власну недалекоглядну політику, а й відповідає за таку саму неефективну політику своїх попередників. Фонд "Спочатку Люди" |
||
© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено. Передрук матеріалів тільки за згодою редакції. З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com |