Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

Білорусь збирає каміння

«Через погіршення ситуації в Білорусіі тюремне ув’язнення екс-кандидата в президенти Андрея Санникова ми обговорюємо з ЄС можливість вступу додаткових санкцій відносно цієї країни.

Ми розділяємо позицію наших європейських партнерів відносно цих країн (колишніх республік СРСР), оскільки у нас спільніцілі»,  —  сказав замдержсекретаря США Гордон, виступаючи в сенатському міжнародному комітеті.  Раніше в січні Євросоюз заборонив в’їзд до країн Співтовариства 160 білоруським чиновникам.

Білоруський уряд нині повинен провести масштабне реформування економіки, інакше країні загрожує колапс. Про це розповів доктор економічних наук, експерт по світових фінансових ринках Ерік Найман: «Зараз в Білорусі склався подвійний ринок валюти: з одного боку присутній валютний дефіцит за офіційним обмінним курсом, а з іншої — валюта реально продається за курсом, який на 30-35% перевищує офіційний», — розповів він. За словами аналітика, Білорусь, швидше за все, піде шляхом України — уряд спочатку жорстко контролював курс національної валюти, але потім був вимушений його відпустити і узяти валютний кредит. Зараз влада Білорусі активно шукає кредитні кошти. Ведуться переговори з Росією, проте, схоже, там, присутні якісь політично-економічні умови, на які Президент Лукашенко доки не готовий піти. Швидше за все, Білорусі доведеться співробітничати з МВФ. Проте і там висуватимуть свої вимоги, і не виключено, що ці вимоги будуть ще й політичні. Наприклад, МВФ може зажадати звіль­нення політичних ув’язнених або проведення якихось політичних реформ, але, не думаю, що Фонд на цьому етапі поставить питання, наприклад, про відставку Лукашенка», — вважає Найман. Що стосується цін на товари, то, на думку експерта, вони ростимуть і далі, але ажіотаж спаде. Раніше фактично незабезпечений рубель білоруси прагнули вкласти в товари, і в першу чергу — в іноземні товари. Сьогодні подорожчання товарів триватиме, але вже без великого ажіотажу. За підсумками року, реальна інфляція в Білорусі може досягти 20%, проте це дозволить вирівняти торговельний баланс країни і трохи поправити ситуацію в економіці», — вважає аналітик.

В той же час Найман наголошує, що якщо білоруський уряд не проведе масштабні реформування економіки, поліпшення будуть недовгими і Білорусь знову опиниться в кризі. Нині Національний банк Білорусі у рамках реалізації плану поетапного виходу на єдиний курс білоруського рубля і стабілізації ситуації на внутрішньому валютному ринку відмінив рекомендаційні обмеження стосовно встановлення банками курсів угод з купівлі-продажу іноземної валюти з населенням.

Дефіцит валютних засобів склався в березні поточного року в результаті підвищеного попиту громадян на готівкову іноземну валюту для придбання транспортних засобів за кордоном, а також у зв’язку з поширенням різних чуток, що провокують ажіотажну поведінку населення.

У Білорусі останніми днями зчинилася справжня паніка серед населення. Громадяни країни змітають з полиць магазинів практично будь-які продукти харчування, здатні зберігатися. Хоч і з застереженнями, але цей факт мусили визнати навіть в білоруському уряді.

 «В окремих населених пунктах виникли перебої з деякими продуктами, виник ажіотажний попит на сіль», — заявив заступник прем`єр-міністра Сергій Румас. Також він зазначив, що ажиотажний попит мають макаронні вироби і крупи. Але при цьому урядовець запевнив, що уряд контролює ситуацію і в найближчий день товари з`являться в магазинах.

Проте білоруси, схоже, більше не вірять президентові і уряду. Раніше з полиць магазинів почали зникати імпортні товари, а тепер виник дефіцит товарів і вітчизняного виробництва. Наприклад,  сіль подорожчала в останні дні в 5 разів — раніше вона коштувала 1 тис. руб., нині — 5 тис. Але і за таку ціну її не можна знайти в роздрібній торговельній мережі.

Причиною ж паніки стала катастрофічна ситуація на валютному ринку Білорусі і обвал білоруського рубля щодо твердих валют. Підвищений попит на долари і євро спостерігався вже кіль­ка останніх місяців, у зв`язку з чим їх ціна на «чорному» ринку була приблизно на третину вища офіційної. А з 11 травня Національний банк Білорусі відмінив обмеження на готівковому валютному ринку, внаслідок чого курс в обмінних пунктах миттєво зріс з 3 тис. рублів за долар до 4 тис. При цьому іноземної валюти у вільному продажі не з`явилося навіть за новим курсом, що зумовило її подальше подорожчання.

І саме так в останні дні й сталося. Як стало відомо, у четвер за один долар в Білорусі давали вже 7000 рублів, а іноді ціна американської валюти доходила навіть до 10 тисяч. Таким чином, білоруський «зайчик» звалився порівняно з недавнім офіційним курсом практично втричі!  Білоруська влада робить в останні дні відчайдушні спроби хоч якось врятувати становище на валютному ринку і утримати галопуючу інфляцію. Для чого звернулася по екстрену фінансову допомогу до Росії. Але в Москві не сильно поспішають надати підтримку білоруському уряду.

Президент Білорусі Лукашенко заявив, що домовився з російським колегою Дмитром Медведєвим про надання Мінську цього року кредитів на загальну суму 6 млрд дол. Проте в Москві пана Лукашенка сильно підкоригували, заявивши, що одержить він тільки 1 млрд. дол., та й то в обмін на повний контроль «Газпрому» над «Білтрансгазом».

Прем`єр-міністр Білорусі Михайло М`ясникович озвучив вже не таку райдужну перспективу щодо допомоги з Москви. «Умови всі узгоджено, підходи визначені, суми вивірені, — сказав він. — Ми домовилися з Російською Федерацією, що через систему Антикризового фонду ЄврАзЕС вирішуватимемо питання про 3 млрд дол., навіть, можливо, про 3,5 млрд дол. протягом трьох років», — заявив, зокрема, він.

А міністр фінансів Росії при цьому не забарився уточнити, що Білорусь в 2011 році може розраховувати на кредит з Антикризового фонду ЄврАзЕС не більше ніж в 1 млрд дол. А такого обсягу валюти дуже мало для виправлення нинішньої ситуації на валютному ринку Білорусі. На думку, наприклад, екс-голови Нацбанку Білорусі Станіслава Богданкевича, країні тільки в 2011 році буде потрібно не менше 8 млрд дол.

Тобто, становище для білоруської влади нині складається практично безвихідне. Захід вже давно відмовив у будь-якій підтримці Мінську, а Москва або не може, або теж не хоче надавати Білорусі допомогу в необхідних розмірах.

До речі, днями із США пролунав «ненав`язливий» заклик до Москви спільно покарати Лукашенка і натиснути на нього. «Зі свого боку адміністрації Обами слід зробити Білорусь перевіркою для «перезавантаження» відносин з Росією. Москва і Вашингтон повинні домовитися про спільну позицію щодо Білорусі і зажадати від Лукашенка, щоб він — під загрозою банкрутства й ізоляції — звільнив політв`язнів і провів справ­жні політичні й економічні реформи», — йдеться із цього приводу в статті The Washington Post.

Всі зазначені тривожні події в сусідній Білорусі мають, звичайно, як непрямий, так і прямий стосунок до України. Наприклад, у зв`язку з триразовим обвалом білоруського рубля Україна несподівано для себе випередила Білорусь за таким соціально-економічним показником, як рівень доходів населення. Якщо зовсім недавно ми були на передостанньому місці в Європі за цим показнику після Молдови, то тепер нас «обігнала» ще й Білорусь.

Як відомо, Лукашенко пообіцяв перед останніми президентськими виборами, що середня зарплата в Білорусі буде не менше 500 доларів. І ця його обіцянка, можна сказати, виконана.

Так, за даними Білстату, середньомісячна номінальна зарплата в країні зросла в першому кварталі ц.р. до відповідного періоду 2010 року на 41% і склала 1463,7 тис. рублів. Якщо порахувати, що валютний курс на початку року дорівнював приблизно 3 тис. рублів за долар, то виходило справді близько 500 доларів.

Але якщо тепер прийняти для розрахунку, що курс долара до білоруського рубля зріс утричі (до 9 тис. рублів), то сьогоднішня середня зарплата білорусів спустилася до лише 170 доларів. Натомість як в Україні середньомісячна зарплата в першому кварталі 2011 року, за даними Держкомстату, дорівнювала 2389 грн., що за нинішнім валютним курсу відповідає близько 300 доларів. Не можна виключати, що в близькому майбутньому українська гривня піде шляхом білоруського рубля, оскільки ситуація, зокрема, в зовнішньої торгівлі України і Білорусі дуже схожа. Саме різке зростання негативного сальдо зовнішньої торгівлі стало одним з головних поштовхів до обвалу білоруської валюти, а в Україні нині практично така сама картина з динамікою зовнішньоторговельного сальдо. Тому, напевно, зовсім не випадково голова Нацбанку України Сергій Арбузов поспішив заявити, що гривня в 2011 році залишиться стабільною щодо долара завдяки доброму платіжному балансу і наявності достатніх золотовалютних резервів. Проте такі самі розміри золотовалютних резервів, як зараз, у нас були і в серпні 2008 року (38 млрд. дол.), що не завадило гривні девальвуватися вдві­чі вже в грудні. Причому, екс-глава НБУ Володимир Стельмах також переконував три роки тому громад­ськість, що гривня у жодному разі не впаде.

За матеріалами УНІАН

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com