Влада капітулювала

Влада капітулювала перед Майданом. Їй здавалося, що вона так браво марширує по країні, що її ніщо не зупинить. Коли ж вона зіткнулася з першою перешкодою, то не змогла нічого вдіяти.

Ветувати Податковий кодекс — такою була вимога підприємців, які зібралися на Майдані, щоб захистити свої права. Сьогодні ми можемо святкувати першу маленьку перемогу: люди домоглися вето президента.

Сподіваюся, влада зробить висновки з того, що сталося, і це вето стане вироком псевдореформаторам з уряду, які півроку розповідали усій країні, який хороший Податковий кодекс вони написали. По суті, відбулося публічне «побиття» непрофесіоналів і пристосуванців, які підсунули країні сирий і корупційний документ.

Це — урок для чиновників. Вони повинні обов’язково його врахувати при підготовці наступних реформ, закладених у трудовому і митному кодексах.

Це — урок демократії і суспільного діалогу. Треба було спочатку думати над концепцією податкової реформи, потім обговорювати проект податкового кодексу і лише згодом пропонувати його суспільству.

Вийшло навпаки. Спочатку спробували «натягнути» кодекс на суспільство, потім провели імітацію обговорення і тільки після прийняття документа у другому читанні вирішили подумати, що робити далі. Тепер владі ще треба буде довести серйозність намірів. Все покаже заплановане на четвер голосування щодо кодексу.

Якщо влада налаштована на реформування економіки, то вето президента не буде подолане, і в нас з’явиться можливість підготувати справді реформаторський кодекс, який буде прийнятий у 2011 році і набере чинності у 2012 році. В іншому випадку перед народом України знову буде розіграний дешевий спектакль.

Вийшовши на Майдан у Києві і на десятки майданів у всій країні, підприємці показали, що вони не раби, які дозволять проводити над собою експерименти. Люди відчули свою силу і так просто не дадуть обкрутити себе кругом пальця.

Боротьба на Майдані — не боротьба проти Податкового кодексу. Це боротьба проти бідності, злиднів і безробіття. Ми з жахом згадуємо 1990-ті. Це були чорні роки, коли все побудувалося на «поняттях».

Інфляція, купони, «дахи», «бригади». Ще вчора ми думали, що це у минулому. Весь світ крокує уперед — інновації, нові технології, розвиток. А ми опинилися на роздоріжжі, у тупику, і чітко зрозуміли, що 1990-ті можуть стати нашим майбутнім.

Людина може адаптуватися до всього, пристосуватися до найгірших умов, але вона ніколи не змириться з тим, що у неї забирають надію, мрію про краще майбутнє.

Люди піднялися, бо у них забирали право на працю. Люди знову піднімуться, якщо завтра з підвищенням пенсійного віку заберуть право на гідну старість, а післязавтра разом із штрафами за несплату комунальних послуг заберуть право на житло.

У ситуації навколо Податкового кодексу владі просто не вистачило аргументів. Їй здавалося, що вона так браво марширує по країні, що її вже ніщо не зупинить. Але коли вона зіткнулася з першою серйозною перешкодою, то не змогла нічого вдіяти.

Влада капітулювала перед Майданом, точніше, перед усіма людьми, які не залежать від держави, мають власну думку і показали рішучість її відстоювати.

Незважаючи на спроби розколоти Майдан, протестуючі зберегли єдність. Всі, хто стояли на Майдані, чітко усвідомлювали, що заклики до політизації, провокації, невгамовні амбіції грають проти Майдану. Там стояли освічені і грамотні люди.

Якщо вони з нуля організували бізнес у неспокійні 1990-ті роки в напівзруйнованій країні, то змогли розібратися і в тому, хто щирий, хто маніпулятор і хто провокатор.

У 2010 році на Майдані вперше відбулося єднання людей із сходу і заходу не за політичними принципами, а на основі спільних економічних інтересів.

Наталія Королевська,
народний депутат,
голова парламентського комітету з питань промислової
і регуляторної політики та підприємництва