Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

НЕБЕЗПЕЧНИЙ КОРВАЛОЛ

Про чудесні властивості цих ліків відомо всім. Вони й від горя рятують, і серце лікують, і біль заспокоюють, і безсоння перемагають... Що ж такого чарівного у цих стареньких краплях?

У Росії два роки тому ледь не почалися заворушення серед пенсіонерів. Причиною стала поява в аптеках повідомлень про те, що препарати корвалол і валокордин незабаром відпускатимуть лише за рецептами. Громадяни стали скуповувати склянки з краплями про запас...

А між тим, з ініціативою внести ці краплі в список сильнодіючих ліків, які можна продавати тільки за спеціальним рецептом, виступила Федеральна служба з контролю за обігом наркотиків Росії. Оскільки до складу крапель дійсно входить засіб, скрізь у світі визнаний жорстким наркотиком — фенобарбітал або люмінал.

Виробляти люмінал в Німеччині почали в 1912 році. І аж до 50-х років він залишався найпопулярнішим заспокійливим засобом в Європі. Він знімав спазми у епілептиків, його приймали при безсонні, дами заспокоювали ним ніжні нерви. У препарату було безліч протипоказань, він міг накопичуватися в організмі, а самогубці полюбили люмінал як надійний спосіб підвести підсумок невдалого життя.

Можливо, тому німці шукали можливість зменшити шкоду від люміналу при збереженні його корисних властивостей. І в 1934 році в довоєнній Німеччині був створений валокордин — композиція з фенобарбіталу, олії шишок хмелю і мі’яти і сполуки брому з валеріановою кислотою. Всі ці компоненти мали здатність заспокоювати, розширювати судини, знімати спазм, дарувати сон ...

Після війни, в 50-і роки, виробництво валокордину відновили в НДР. Мабуть, у важкі часи, коли мільйони людей ще відходили від стресів воєнного часу, він користувався великим успіхом, і не пройшло повз увагу радянських фармакологів. І в 1960-му році на Київському фармацевтичному заводі ім. Михайла Ломоносова стали випускати аналог — всім відомий корвалол. Правда, на самому заводі повідомили, що автором крапель був їхній головний технолог. Можливо, це він виключив з рецепту братів по соцтабору олію шишок хмелю, щоб не було схоже на вже зовсім банальну крадіжку.

У самій же об’єднаній Німеччині валокордин пити перестали, там випускають більш сучасні ліки. Так що тепер фірма «Кревель Мойзельбах ГмбХ» виробляє його виключно для країн колишнього СРСР і колишнього ж соцтабору.

Таємниче поєднання брому з валеріановою кислотою — по-науковому етілбромізовалеріанат — отримують з такої сировини, про яке в пристойному суспільстві не йдеться. І, можливо, багато принципових громадян, дізнавшись про нього, не стали б капати звичне заспокійливе у чарку з водою. Тому що отримують його з сивухи — з відходів спиртового виробництва.

Сивуха, або сивушні олії, — те, що надає неприємний смак і запах поганому самогону та неякісній горілці. Складається з суміші спиртів — ізоамілового, ізобутилового і пропилового. Отримана з цієї пекельної суміші сировина для корвалолу було недостатньо чистою, що служило причиною безлічі побічних ефектів. 

А тепер найдивовижніша таємниця корвалолу. Вона полягає в тому, що він не лікує ні серце, ні ниркову кольку, ні печінку, ні безсоння. Але зате заспокоює і тим самим знімає те, що раніше називали «іпохондричним синдромом», а тепер воліють мудро іменувати «соматоформні вегетативною дисфункцією».

У перекладі загальнодоступною мовою це означає: порушення в роботі якихось органів (наприклад, серця, печінки, нирок, кишечника і т.п.) або систем (наприклад, нервової), викликані стресом, депресією, тривогою і т.п. Тобто серце болить не від того, що в ньому щось не в порядку, а тому, що страшно, самотньо, сумно і нікому руку подати ... І пити ці краплі від цієї хвороби серця, печінки, нирок або душі так само марно, як пити звичайну воду. Але якщо і для заспокоєння пити їх роками, ефект поступово зменшується, і капати в чарку доводиться все більше.

Тому, якщо ви спробуєте прихопити з собою в європейське турне пляшечку з корвалолом, вас запросто можуть звинуватити у ввезенні наркотичної речовини. При тривалому застосуванні він не тільки погіршує роботу печінки, нирок і інших важливих органів, а й послаблює пам’ять і навіть призводить до депресій.

newsland.ru

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com