В УКРАЇНІ Є РІВНІШІ ЗА РІВНИХ...

Власники елітних квартир і будинків можуть зітхнути спокійно. З проекту Податкового кодексу зникла норма про запровадження податку на нерухомість площею понад 300 кв м. Минулого тижня уряд схвалив проект Податкового кодексу, в якому містилася норма про введення податку на нерухомість. За документом, оподаткуванню підлягала площа об’єкта (квартири), що перевищує 300 кв м. Для фізичних осіб була встановлена ставка — 2% від розміру мінімальної заробітної плати (близько 20 грн), які множилися на метраж. Для юридичних осіб податок на нерухомість був встановлений у розмірі 0,5% балансової вартості об’єкту, яку визначає БТІ, пише «Дело».

Проте при реєстрації проекту Податкового кодексу в парламенті ця норма з документа повністю зникла. Голова комітету Верховної Ради з податкової політики Сергій Терьохін не здивований тим, що сталося. Депутат припустив, що автори ідеї нового податку порахували дуже витратним для себе платити за майно, яким вони володіють. Друга причина відмови від податку на нерухомість — складність в його адмініструванні.

«Близько п’яти років тому Німеччина відмовилася від податку на нерухомість, оскільки уряд з’ясував, що витрати на адміністрування податку, тобто утримання податкових інспекторів і оцінювачів, становили близько 80% від обсягів збираного податку. В нас у сфері контролю і моніторингу власності нерухомості повний безлад. Є цілих три реєстри — БТІ, земельний і Мін’юсту для юросіб. А системи взаємодії цих трьох реєстрів не існує. Податок добре збирається, коли він простий і зрозумілий і коли для його збору потрібні невеликі кошти», — зазначив Терьохін.

Екс-міністр фінансів Віктор Пинзеник підтримує ідею запровадження податку на нерухомість, зазначаючи, що в перший рік він не збагатить бюджет. «Проблема в тому, що у нас немає єдиного реєстру нерухомості — земля окремо, квартири окремо», — говорить екс-міністр. У пояснювальній записці уряд зазначає: від податку на нерухомість остаточно не відмовилися, а лише зсунули його в часі. І навіть називають нові терміни — житлова нерухомість оподатковуватиметься з 1 січня 2012 року, нежитлова — з 2014-го.

Крім питань оподаткування нерухомості, в проекті Податкового кодексу цілий розділ присвячений платі за землю. Проте більшість його положень повторюють норми чинного Закону «Про плату за землю». Зокрема проект не передбачає зміни ні базових ставок, ні методів розрахунку податку.

З пропонованих проектом Податкового кодексу нововведень можна виокремити пункт щодо оподаткування прибудинкових територій — дворів багатоквартирних будинків. Зараз за ці ділянки не платить ніхто (крім випадків, коли у ділянки є конкретний власник, що є рідкістю), а чинне земельне законодавство навіть не містить такого поняття, як «прибудинкова територія». Проект же кодексу передбачає, що власники або орендарі нежитлових приміщень в багатоквартирних будинках (як правило, це офіси і магазини на перших поверхах) пропорційно платитимуть податок на землю за прибудинкову територію (визначену технічною документацією) навіть у тому разі, коли права на таку територію офіційно не оформлені.

«Наприклад, якщо сукупна площа нежитлових приміщень багатоквартирного будинку 1 тис кв м, з яких 200 кв м належить одній компанії, то вона платить податок за своїх 200 кв м і за п’яту частину всієї прибудинкової території», — пояснює старший консультант податково-юридичного департаменту компанії «Делойт» Кирило Сластунов.

Враховуючи, що така територія може виявитися великою, податкові зобов’язання можуть стати тягарем для бізнесменів-орендарів. Крім того, у представників бізнесу викликає подив сам факт необхідності платити за територію, яка офісами ніяк не використовується, адже традиційно на подвір’ях розміщені дитячі майданчики, клумби і тому подібне. Максимальна сума податку буде встановлена у великих містах, насамперед Києві і Севастополі. Так, 1 кв м у містах-мільйонниках оподатковується 1,05 грн, коефіцієнт — 3 (для ділянок, щодо яких не проведена нормативна грошова оцінка).

Плата за землю надходить у розпорядження місцевих бюджетів. У загальній кількості доходів на цей податок припадає до 10% всіх надходжень. Значущість цього платежу для місцевих бюджетів підвищує те, що ці кошти не враховуються в міжбюджетних трансфертах. Вони потрапляють в так звані доходи другого кошика, які розподіляються на розсуд місцевої влади і спрямовуються на розвиток регіону. При цьому питома вага плати за землю в структурі доходів другого кошика вже набагато вища — до 70%.

«Це загальнодержавний податок, який надходить до місцевого бюджету. І його значення достатньо велике», — зазначає Віктор Шульга, начальник фінансового управління Рівненського міськради. «Цей податок — один з основних, таких, що забезпечують прибуткову частину бюджету», — підтверджує Борис Якименко, заступник начальника відділу доходів фінансового управління Чернігівської міськради. За минулий рік у загальній структурі доходів на плату за землю в бюджеті Чернігова припадало близько 9% — 25,6 млн з 287 млн грн доходів.

Як повідомлялося, Кабінет міністрів України на засіданні 9 червня ухвалив новий проект Податкового кодексу, повідомив міністр фінансів Федір Ярошенко. За його словами, документ є однією зі складових програми реформ і передбачає внесення змін до основних бюджетотвірних податків і зборів. Первинний варіант кодексу передбачав власників великої нерухомості обкласти податком на розкіш. Тим, хто володіє квартирою площею більше 300 кв м або будинком понад 500 кв м, довелося б щороку платити 20 грн за кожен понаднормовий квадратний метр.