Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

ХТО РОЗКРУЧУЄ КАДРОВУ КАРУСЕЛЬ?

Верховна Рада звільнила Нестора Шуфрича з посади міністра з надзвичайних ситуацій.

За відповідне рішення проголосувало 256 депутатів.

Як відомо, проект постанови про звільнення Шуфрича подав Кабмін. Президент Віктор Янукович уже призначив Шуфрича заступником секретаря РНБО.

***

Відповідаючи на запитання багатьох західних дипломатів, прогнозували, що «зачистка» у владі почнеться у вересні місяці. Мовляв, перша кадрова піна повинна схлинути по закінченню дев’ятимісячної спроби нової влади покерувати країною. Чому була така упевненість? Виходив з двох моментів. По-перше, вже традиційно в більшості країн зміна фаворитів при Президентові відбувається саме після закінчення перших дев’яти місяців роботи. По-друге, з перших днів найближче оточення Президента Януковича було схильне до того, щоб нікому (окрім вибраних, переважно самопризначених) у владі не давати гарантій будувати стратегічні плани. Не оглядаючись на посади і особи. І це традицією навряд чи назвеш.

Отже, процес дострокової ротації кадрів почався ще в червні. Першим порушенням сталих в українській політиці традицій стало прохання Ярослава Сухого залишатися звичайним народним депутатом, а не «владичицею морською» в Тернополі. При цьому всі стали свідками і «традиційного» звільнення (в тому сенсі, що невдаха дізнався про свою відставку від преси) віце-прем’єра Володимира Семіноженко. Формально, це було зроблено руками опозиції, де-факто — символічною відмашкою регіонального «диригента» Михайла Чечетова. Таким чином, не остання людина в державній ієрархії була елементарно викинута із запущеної машини. «Традиційним», але по-своєму, можна було б вважати і звільнення з посади Нестора Шуфрича. Але якщо   стосовно Семиноженка мало хто в країні має особливі сантименти, то що стосується Шуфрича — тут тема набагато глибша. І символічна. І безумовно символічними є день, в який Рада вказала міні­строві на двері.

Нестор Шуфриіч — достатньо перевірений «боєць» команди Януковича, невсипущо з 2004-го року що відстоює свого кандидата не тільки ораторськими, але і далеко непарламентськими методами. У цьому плані він чимось нагадує Юлію Тимошенко зразка того ж 2004-го, що кидалася на «амбразури» за іншого кандидата і на іншому Майдані. Правда, Шуфріч, на відміну від Тимошенко, рідко зупиняється на вербальних оцінках, його руки і спина пам’ятають і, і блокування президії ВР, і, звичайно, же, фірмові колотнечі. З останніх бійок в «актив» Шуфричу можна записати «контактні» сутички,, виклик на дуель, кинутий колишному очільнику Держохорони Президента Ющенка Валерію Гелетею.

І якщо останні двоє «ідеологічно» були опонентами регіоналів, то бійка з помічником кандидата в президенти Віктора Януковича, а нині — головою президентської Адміністрації Сергієм Льовочкіним (це трапилося рік тому), показала, що конфлікти усередині провладної команди, аналогічні тим, які траплялися у вересні 2005 року, неминучі.

Для тих, хто стер цей фрагмент політичного життя з пам’яті, нагадаю: у фіналі конфлікту по лінії Держсекретар Зінченко — прем’єр Юлія Тимошенко з одного боку, і глава РНБО Петро Порошенко, перший помічник президента Олександр Третьяков і «любі друзі» (Жванія, Мартиненко, частково — Червоненко) з іншого боку, влада увійшла в перманентну політичну кризу. І перманентну «здачу» одне одного. У результаті і перші, і другі опинилися у відставці.

Чи може відставка Шуфрича спровокувати інші зміни? На даному етапі, скоріше, ні. Бо поки Президента задовольняє заряд енергії центру ухвалення рішень. А він (цей заряд) зараз — в очолюваній Сергієм Льовочкиним Адміністрації. Поки що — це означає до того часу, поки Віктор Федорович не вирішить для себе, що він не зобов’язаний бути заручником однієї групи (Льовочкин-Хорошковський-Бойко-Фірташ). Монополія на інформаційний доступ, стратегічне планування і, даруйте, матеріальне забезпечення президентської сім’ї — це, повторюю, ми вже проходили в 2005-му.

Також очевидно і інше. Що у вересні ряд видних і не дуже видних управлінців втратить роботу за тією ж схемою, по якій «відкотили» Шуфрича і Семиноженка. Не так важливо, хто це буде (можливо, на тлі відставки зокрема прем’єра Азарова, все інше потьмяніє). Важливо те, що стратегічне планування (до якої, поза сумнівом, входить і логічне, а не хаотичне вибудовування владної вертикалі) здійснюється по схемі, яку регіонали завжди критикували.

У залишку: жоден віце-прем’єр не думатиме про реформи, йдучи на ешафот. Жоден міністр не приділятиме 99% свого часу роботі, знаючи, що хтось 99% своєї роботи приділяє його звільненню. Тобто, плете інтриги і збирає «потрібну» інформацію. Жоден губернатор не зможе збудувати системні відносини в своєму регіоні, якщо в Києві йому доводиться тинятися більше, ніж реально працювати. Тому що гріш-ціна роботі, якщо не буде «покровителів» зверху (тих, які зараз, в цю хвилину, у фаворі).

Втім, якщо давним-давно втрачено сакраль­ність і розуміння відповідальності перед країною за долі простих людей, то чого доброго можна від цієї влади чекати?

Віктор Шлінчак, «Главком»

***

Звільнений днями міністр МНС Н.Шуфрич вважає, що на електоральному полі Януковича завелася серйозна фігура — віце-прем’єр С.Тігипко: «Тігипко — це дуже серйозна фігура, яка з’явилася в тилу Партії Регіонів. Одна група, про яку ми сьогодні говорили (група Льовочкина і Фірташа), і яка має великий вплив на Януковича, вже сьогодні розглядає Тігипко як наступника Януковича. І сьогодні ті, хто прийшов до Януковича в 2006 році, коли він став прем’єром, фактично з-під Ющенка, вже сьогодні розглядають варіанти, як їм зберегти свої інтереси у разі погіршення ситуації з Януковічем. І вже сьогодні вона починає з Тігипко переговори про фінансування. І сьогодні у мене болить серце через це, скажу відверто. Сила Януковича — це його рейтинг. Якщо його рейтинг похитне, то ці маленькі крыски відразу перебіжать до того, до кого перейде цей рейтинг. Ось цим ось Льовочкин і відрізняється від Шуфрича».

***

Нестор Шуфрич наполягає, що його відставка пов’язана з домовленостями з Віктором Балогою: «Прем’єр-міністром була дана висока оцінка нашій роботі, тому причина відставки тільки одна й вона політично мотивована»... Що б не говорив Віктор Балога, але саме з ним була досягнута домовленість: взамін входження депутатів-нунсівців із партії «Єдиний центр» у парламентську більшість їм буде віддано декілька крісел... Перше, що вони попросили, було МНС. Але деякі фракції, які входять у більшість, ветували кандидатуру Балоги на цей пост, і унеможливили голосування», — сказав він.

За словами Шуфрича, «тоді було запропоновано представником «Єдиного центру» продемонструвати послідовність Партії регіонів (Янукович і Азаров особисто говорили мені про ці домовленості) і звільнити посаду міністра з надзвичайних ситуацій, щоб вони не сумнівалися в тому, що наміри регіоналів серйозні».

«Те, що сьогодні є необхідність у тому, щоб зміцнювати парламентську більшість (максимальну кількість депутатів залучити до роботи в коаліції), знають усі», — зазначив він.

Шуфрич зізнався, що як людині йому було «складно й важко сприйняти таке рішення», але як політик він розуміє «прагматизм» цього.

«Не можу виключити, що з боку Балоги вимагати пост глави МНС було чимсь особистим, що він використовував ситуацію, щоб поквитатися із мною за минуле. Але я точно знаю, що його підтримував у цьому Льовочкін, у якого до мене також є особисті рахунки», — заявив екс-міністр з надзвичайних ситуацій.

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com