ПОДАТКОВА РЕФОРМА: обіцянки і реалії

Урядовий проект Податкового кодексу потрапив під такий шквал критики, що здавалося — доля його вже вирішена і у своєму нинішньому вигляді він залишиться лише в страхітливих снах українських бізнесменів. У лавах критиків увійшли навіть Мінтранс з Мін’юстом, останній виклав свої зауваження до Кодексу аж на 23-х сторінках. Проте, залишається небезпека того, що, унісши перед другим читанням в Парламенті косметичні правки до свого проекту Кодексу, Кабмін не відступиться від основних його положень.

17 червня парламент прийняв документ у першому читанні. Нинішня редакція Кодексу, наділяючи майже безмежною владою податківців, робить платників податків ще більш беззахисними перед законом. Єдиний реальний позитив у проекті ПК — зниження ПДВ і податку на прибуток — виявляються лише тимчасовим заходом. Уряд явно намірився принести малий і середній бізнес у жертву зростаючому бюджетному дефіциту.

Фактично виходить, що чиновники, бізнес, парламентарі з десяток років старанно і неквапливо готувалися до прийняття Податкового кодексу, обговорювали тексти і концепції, дискутували, проводили круглі столи з вітчизняними і зарубіжними експертами, але у результаті... У результаті як Податковий кодекс пропонують прийняти нашвидкоруч складений окремою політичною силою документ. І видимість «всенародного» обговорення між першим і другим читанням (мабуть, проміжок — не більше тижня) є тільки подразником, а не способом конструктивно врахувати інтереси сторін і держави.

Податковий кодекс — писався для усіх, але вписали одних

Планувалося, що Податковий кодекс повинен був стати путівником підприємця по лабіринтах податкового законодавства. У деяких моментах він повинен був узяти на себе і роль бульдозера, щоб розчистити бюрократичні завали на шляху розвитку приватного бізнесу. Особливу увагу під час розробки цього документа мали приділяти створенню сприятливого податкового середовища для малого і середнього підприємця. Великі фінансово-промислові групи почувають себе в Україні краще, ніж де б то не було, отримуючи від влади усі можливі преференції, а частенько і будучи цією самою владою, як на місцях так і на найвищому рівні. Але хорошого, як відомо, багато не буває, і у проекті ПК, розробленому Кабміном, передбачають спеціальні режими оподаткування для суб“єктів господарювання, що реалізовують інвестпроекти у рамках технопарків. Що б там не говорили про технопарки, але ми ж пам“ятаємо, що таке СЕЗ і ТПР. До 2005 року в Україні налічувалося 11 СЕЗ. На кінець 2004 року тільки 3% підприємств, що працювали в СЕЗ, виконували затверджені для них інвестиційні плани. З 2000 до 2005 рік підприємства-пільговики сплатили до бюджетів усіх рівнів 3,5 млрд. грн. При цьому умовні нарахування на їх діяльність (пільги) склали 8,4 млрд. грн. Чи не 80% умовно нарахованих платежів припало на СЕЗ «Донецьк» і «Маріуполь» (обоє Донецька обл., у простолюдді «донецький офшор»). Мабуть, пам“ятаючи про це, найзавзятіше за відновлення «зонування» виступають представники саме Донецького регіону. За п“ять років на території українських СЕЗ було освоєно близько 10 млрд. грн. інвестицій, з яких тільки близько третини були зарубіжними. За весь час існування (з 1993 до 2005 року) на території СЕЗ було створено усього лише 52 тисячі нових робочих місць. Те, що українські СЕЗ стали «заповідником» для обраних ФПГ, а звичайному бізнесменові там було анітрохи не легше, ніж поза зоною, є безперечним фактом.

Основною проблемою авторів урядового законопроекту є відсутність діалогу з бізнесом під час розробки Кабміном Кодексу, переконаний автор альтернативного урядовому Податкового кодексу, народний депутат України, лідер Європейської партії Микола Катеринчук (проект Катеринчука депутати не прийняли навіть у першому читанні — ред.).

«Без публічного обговорення ефективність Податкового кодексу, який сьогодні пропонує Уряд і парламентська коаліція, є нульовою. Наш проект Кодексу пройшов усебічне обговорення — отримали близько тисячі пропозицій підприємців щодо вдосконалення податкового законодавства. Не дивлячись на те, що наш законопроект Податкового кодексу Верховна Рада відхилила, ми ще раз його зареєстрували у Парламенті, як альтернативу коаліційному законопроекту. Ми зробили це для того, щоб у порівняльному аналізі двох законопроектів донести до влади позицію підприємців. Якщо влада не прислухається до думки підприємців, опозиція також встане на захист цивілізованих взаємин між владою і бізнесом. Ініціюватимемо масові акції протесту», — заявив М.Катеринчук.

Але, не дивлячись на масу негативних коментарів, котрі вже прозвучали на адресу урядового ПК, важко обійтися без перерахування найбільш кричущих положень цього документу, хоч би і у загальних рисах.

Податкову «петлю» трохи ослаблять на три роки. Потім затягнуть знову?

Найголовніше, що ПК фактично не несе зменшення податкових ставок, про що так багато говорила нова влада. Усі чекали зниження податку на прибуток і ПДВ, а натомість отримали якусь фікцію. Кодекс дійсно передбачає зниження ПДВ, але, по-перше, усього лише на 3% (по 1% на рік, з нинішніх 20% — до 17% у 2014 році). Те ж стосується і податку на прибуток, щоправда, його хочуть одноразово скоротити з 25% до 20%, а вже потім застосувати схему зниження за аналогією до ПДВ (до 17% у 2014 році).

Потім усе повертається на круги своя, тобто, до початкових 20%. Виглядає це, м“яко кажучи, не зовсім чесно по відношенню до платника податків і дещо чудернацько зі стратегічної точки зору — усе ж таки Кодекс — документ довгостроковий, і не припускає постійного внесення змін.

І тут же Кодекс пропонує збільшити податок фізичних осіб на 2%, якщо розмір податкового платежу перевищує 50 мінімальних зарплат.

Щодо ПДВ є ще один украй хворобливий момент, який обійшли увагою укладачі кодексу. У ПК ніяк не позначено вирішення проблеми своєчасного повернення ПДВ підприємствам-експортерам.

На тлі тимчасових поступок, платник податків буде однозначно шокований збільшенням утричі термінів податкових перевірок. При цьому Кодекс дозволить проводити позапланові перевірки без рішення суду.

На думку того ж М. Катеринчука, Податковий кодекс фактично руйнує право на збереження банківської таємниці. «Передбачають введення екзотичного податку на депозити фізичних осіб у розмірі 5%. У жодній країні світу такого немає. Абсолютно незрозуміло, який сенс у цьому, особливо в умовах глобальної банківської кризи, яка так досі і не закінчилася», — каже народний депутат.

Є у ПК й інші несподівані пропозиції. Зокрема, йдеться про призупинення операцій за банківськими рахунками платників податків, тобто ДПАУ на власний розсуд зможе зупинити будь-який ваш платіж.

Більше того, податківці можуть отримати повноваження списувати гроші з банківських рахунків підприємства в рахунок погашення податкової заборгованості.

Як усі пам“ятають, від Кодексу чекали скорочення кількості податків і в ньому ці очікування дійсно відображено, інша справа — як. Ще 9 червня прем“єр-міністр України Микола Азаров повідомив, що Податковий кодекс передбачає зменшення кількості загальнодержавних податків з 29 до 17. Крім того, відміняються десять місцевих податків і збори. Але ось що сказав під час свого виступу у програмі «Шустер Live» на ТРК «Україна» народний депутат від НУ-НС лідер «Фронту змін» Арсеній Яценюк: «Послухайте, які скоротили податки, — податок з власників собак, податок на використання місцевої символіки, податок на виграш на іподромних перегонах... Але з цих податків, які хочуть скоротити, минулого року країна отримала всього 8 млн. грн.».

А. Яценюк зазначив, що українська економіка сьогодні йому нагадує «дохлу корову», а проект урядового Податкового кодексу — «доїльний апарат, який остаточно хоче добити цю корову».

Податкова ходитиме у гості і спілкуватися з сусідами

Особливої чарівності в очах податківців Кодексу, певно, надає положення про нові засоби впливу на суб“єктів підприємницької діяльності. Податкова інспекція отримує право обстежувати будь-яку територію, що належить платникові податків (виробничі складські приміщення і так далі) і складати акти про результати такого обстеження. Але найнеприємніше те, що у ДПАУ може з“явитися можливість оглядати особисте житло підприємців, адреси яких значаться в податкових документах. «Гості з податкової будуть тепер не лише на підприємствах, але і у вас удома, якщо не у вас, то у ваших сусідів, які повинні розповісти, як ви живете, чи з“явився у вас новий холодильник або нова машина. Усе ця інформація потім буде врахована під час вашого спілкування з податковим інспектором», — роз“яснює нюанси урядового ПК М. Катеринчук.

Крім того, помітно спрощується процедура отримання дозволу на обшук приміщень податківцями і догляд документів.

Є у Податковому кодексі і таке нововведення як визначення розміру оподаткування непрямими методами. Подібну методику використовують у багатьох розвинених країнах, але в нашому Кодексі ніяк не зазначено, хто ж визначатиме об“єкт оподаткування для застосування цих непрямих методів. Можна не сумніватися, що у разі прийняття ПК цю функцію «звалять» на свої плечі самі фіскальні органи. Але так само ясно, що залишати вибір непрямих методів оподаткування на розсуд фіскальних органів ні в якому разі не можна, таке рішення може приймати тільки суд.

Сподівалися на краще і дочекалися...

Але що ж ми усе про погане, невже у проекті Кодексу немає нічого позитивного. На думку голови Ради підприємців і працедавців України (РППУ) Тетяни Зацерковної, у ПК є раціональні пропозиції, зокрема, зближення системи податкового обліку з бухгалтерським. Але і вона переконана, що бізнес категорично не сприйме Кодекс у його нинішньому вигляді.

За словами Т. Зацерковної, підприємці сподівалися на появу паритетних взаємин між владою і бізнесом. «Ми ж у новому Податковому Кодексі бачимо абсолютно протилежне. У Кодексі забирається поняття «Узгоджених податкових зобов`язань» і це дійсно страшно. Уявімо, що після податкової перевірки підприємства податківці донарахували податок підприємцеві. При цьому, потрібно пам`ятати, що акти податкових перевірок украй рідко бувають «чистими». Але як би то не було, у платника податків після донарахування податку виникають зобов`язання перед бюджетом. Звичайно, платникові податків надається право оскаржити те, що написано в акті перевірки, але зобов`язання по сплаті податку ця процедура не знімає. Якщо ДПА донарахувало податки в особливо великих розмірах, щодо платника податків відразу ж порушується кримінальна справа», — говорить глава РППУ.

При цьому вона уточнила, що згідно з чинним законодавством, якщо протягом 20 днів ДПАУ не відповіла на скаргу платника податків щодо неправомірно донарахованих податків, те його скарга вважається задоволеною. «Податковий кодекс позбавляє підприємця цієї норми — у ньому не обумовлений термін, протягом якого податківці повинні відповісти на скаргу. Тобто, ми тепер можемо чекати рік, два, три, але при цьому ніхто не знімає з нас зобов`язань перед бюджетом. Більше того, згідно з Податковим кодексом, активи такого підприємства переходитимуть у податкову заставу. У таких умовах вести бізнес стає просто неможливо», — каже Т. Зацерковна.

Такі положення Податкового Кодексу свідчать про те, що відповідальність податківців перед бізнесом в ньому ніяк не прописана. Бездіяльність податківця залишається безкарною, тоді як підприємець несе усю тяжкість відповідальності перед знеособленим законом.

Глава РППУ також нагадала, що вже 10 років в Україні законодавчо закріплена норма «конфлікту інтересів». «Якщо будь-який закон можна трактувати двояко, як на користь платника податків, так і проти нього, то у такій ситуації рішення повинно прийматися на користь платника податків. У проекті Податкового кодексу цю норму забирають. З урахуванням поспішності прийняття Кодексу, ми не впевнені, що окремі його норми не суперечитимуть одна одній, оскільки сьогодні в законопроекті протиріч можна знайти дуже багато», — підкреслила вона.

Вона так само додала, що у Податковому кодексі пропонують значно збільшити кількість штрафів і їх розміри, за деякими пунктами штрафи збільшують у 10 разів.

У результаті складається враження, що поповнення бюджету у нас планують саме за рахунок штрафних санкцій, що їх накладають на малий і середній бізнес, а не за рахунок реформування законодавства. Навіть якщо дивитися з точки зору податківця, такий підхід виглядає контрпродуктивним. Замість того, щоб за допомогою ПК дати можливість малому бізнесу встати на ноги, а вже потім нарощувати за рахунок нього податкові надходження до бюджету, слову Кодекс у нашому випадку повертають його первинне значення.

Латинське слово codex означало у Древньому Римі шматок дерева або колодку, що прикріплюється до ніг злочинця, яку останній волочив за собою.

P.S. Не можна не зазначити, що навіть представники парламентської коаліції в останні дні погоджуються з недосконалістю проекту урядового ПК. Вони намагаються заспокоїти громадськість, заявляючи, що опозиція кинулася критикувати ще сирий документ, який планувалося доопрацьовувати перед другим читанням. Але, з урахуванням величезної кількості в Кодексі абсолютно неприйнятних пунктів, бачиться логічнішим повністю відмовитися від нього і почати усе з чистого аркуша. Ніяке доопрацювання документу на декілька сотень сторінок не убезпечує нас від того, що в остаточний варіант Податкового Кодексу України не просочиться велика частина з наведених вище «поліпшень» податкового законодавства.