Історія подушок безпеки

Пневматичні подушки безпеки - вельми ефективний засіб, який забезпечує безпеку при дорожньо-транспортних подіях. При правильному застосуванні вони здатні істотно зменшити рівень травматизму і смертності серед водіїв і пасажирів.

Подушка безпеки є герметичним балоном з еластичною оболонкою, який при зіткненні автомобіля з препятствием миттєво наповнюється спеціальним газом. Подушки пом’якшують удар і рівномірно розподіляють його силу по тілу людини. Завдяки цьому, наприклад, водій і пасажир, що сидить попереду, можуть уникнути травм від удару об рульову колонку, вітрове скло або приладову дошку. Це засіб пасивної безпеки з’явився в 70-х роках ХХ століття, хоча дослідницькі роботи в даному напрямі були початі автоконструкторами значно раніше. Сама ідея створення такого пневматичного пристрою для автомобіля виникла ще в 1950-х роках. Але у той час ще не існувало таких технологій, які були б здатні забезпечити ефективне спрацьовування подібної системи. Тому ідея не отримала практичного застосування. У 1971 році корпорація Ford випустила експериментальну партію автомобілів, обладнаних подушками безпеки. Рік потому компанія General Motors також створила автомобіль з подібним пристроєм. Проте протягом достатнього довгого часу подушки не користувалися популярністю серед автомобілістів і тому не набули широкого поширення. Їх масове виробництво почалося приблизно десятиліття опісля. З початку 80-х років найбільші автомобільні корпорації починають оснащувати пневматичними подушками безпеки деякі серійні моделі своїх автомобілів. Активним впровадженням цього засобу порятунку на дорогах в Америці зайнялися всі ті ж Ford і General Motors, а в Європі - Mercedes-Benz. У 90-і роки подушки вже починають з’являтися на багатьох автомобілях найбільших світових виробників, а в наші дні це засіб безпеки вже давно не є екзотикою: подушки можна побачити на самих різних машинах - від великогабаритних позашляховиків до компактних малолітражних міських автомобілів. Сучасна подушка безпеки - вельми складна технічна система. Конструкція цього пристрою включає датчики удару, блок управління і власне нейлоновий балон з газогенератором. Кількість датчиків, так само як і місце їх установки, може бути різною. Датчики реагують на удар або різке уповільнення руху при зіткненні. При цьому вони запрограмовані так, щоб подушка не викидалася у разі екстреного гальмування, якщо дорожньо-транспортної події вдалося уникнути.

Процес спрацьовування подушки безпеки відбувається дуже швидко і займає за часом не більше секунди. У момент ДТП датчики подають сигнал на блок управління, після чого включається газогенератор, що наповнює балон. Після отримання від датчиків сигналу про зіткнення подушка викидається за 0,02-0,05 з. За такий короткий термін вона встигає повністю надутися і заповнити собою простір між тілом людини і жорсткими елементами салону: рульовою колонкою, панеллю приладів, дверцями. Після виконання своєї головної функції подушка швидко здувається, щоб не перешкоджати евакуації водія або пасажира, а також не задушити його, у випадку якщо людина опиниться затиснутий деформованими елементами корпусу. Існує декілька різновидів подушок безпеки. Вони розрізняються формою, об’єму, місцю розташування і іншим параметрам. Найбільш поширеними є фронтальні подушки безпеки для водія і пасажира переднього сидіння: перша поміщається в рульовому колесі, а друга - в приладовій панелі перед сидінням. Власне, саме такі подушки і з’явилися в першу чергу, причому спочатку автомобільні компанії забезпечували повітряним захистом тільки водія, а потім подушками стали комплектувати і передні пасажирські сидіння. З часом, окрім фронтальних, були розроблені і бічні подушки. Вони встановлюються в дверцях або спинках сидінь і оберігають у разі бічного удару або перекидання. Бічні подушки можуть мати різну конфігурацію і виготовляються у вигляді труб, шторок або балонів традиційної форми. Об’єм подушки водія в середньому складає 60-80 літрів. Пасажирська значно біль­ше - до 130 літрів, оскільки відстань між приладовою панеллю і тулубом пасажира більша, ніж між водієм і кермом, і, відповідно, балон повинен заповнити більший про­стір. Бічні подушки, особливо завіски, за об’ємом набагато менше фронтальних.

Колись вважали, що подушки повністю замінять традиційні ремені безпеки. Тому машини, на яких вони встановлювалися, ременями не оснащувалися. Подушки здавалися панацеєю. Проте на практиці вийшло інакше. Ремені за багато десятиліть встигли довести свою високу ефективність і добре зарекомендували себе під час аварій. І сьогодні подушки безпеки використовуються паралельно з ременями, оскільки, як показала практика, вони взаємно доповнюють один одного. Річ у тому, що швидкість викидання подушки безпеки може досягати 200-300 км/год. Тіло людини після різкої зупинки в результаті ДТП також дуже швидко рухається назустріч подушці. З урахуванням складання швидкостей для людини цю зустріч навряд чи можна назвати приємною. Отриманий подушкою, що різко вилетіла, удар в голову може виявитися вельми чутливим. Це чревато небезпечними травмами аж до летального результату. І ось для того, щоб понизити їх вірогідність, водій і пасажир, що сидить спереду, повинні бути пристебнуті ременями безпеки. Взагалі, слід приймати до уваги, що подушки безпеки здатні ефективно оберігати від пошкоджень тільки при правильному їх використанні. Інакше вони можуть виявитися абсолютно неефективними і навіть зашкодити.

Величезне значення мають положення сидіння і поза людини, що знаходиться на ньому. Щоб навантаження на тіло розподілялося більш рівномірно, пасажир повинен сидіти рівно, а не напівлежачи (ремінь безпеки, зокрема, допомагає людині зайняти правильне положення в кріслі). Серйозної травми подушка безпеки може завдати дитині і дорослій людині, що заввишки 150 см.

Самостійно перевіряти спрравність і здійснювати заміну подушок безпеки не варто. Цим повинні займатися професіонали. Краще звернутися на станцію техобслуговування, де фахівці проведуть відповідну діагностику.

Конструкція надувних подушок безпеки безперервно удосконалюється, вони стають все «розумнішими» і «розумнішими». Якщо раніше подушки викидалися з дуже великою швидкістю незалежно від сили зіткнення, через що подекуди самі ставали причинами серйозних травм, то тепер багато сучасних подушок обладнано електронними датчиками, які регулюють ступінь їх розкриття при ДТП. Швидкість спрацьовування також залежить від сили удару. Якщо зіткнення не дуже серйозне і аварія незначна, то подушка розкривається не до кінця. При незайнятому передньому пасажирському кріслі подушка взагалі не спрацьовує, оскільки обладнана датчиком, який фіксує наявність або відсутність пасажира. У деяких моделях передбачена можливість вручну відключати пасажирську подушку.

Сьогодні подушками безпеки обладнали не тільки автомобілі, але навіть мотоцикли. Ведуться роботи зі створення спеціальних подушок, призначених для захисту пішоходів, оскільки частка ДТП з їх участю дуже велика. Багато людей гине від травм, отриманих в результаті наїзду. Можливо, вже в недалекому майбутньому подушки встановлюватимуться на капотах і лобовому склі...

Carseller