Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

ВАЖКЕ ТАВРО «СПИСКУ 301»

Україна — серед лідерів світового «інтелектуального піратства»?

Протягом останніх двох років Міжнародний альянс інтелектуальної власності (МАІВ) настійно рекомендує залишати Україну в переліку країн, що потребують спостереження в рамках «списку 301» у зв’язку з недостатньо ефективним захистом прав інтелектуальної власності. Незмінною залишилася позиція МАІВ і на 2010 рік. Слід зауважити, що набуття наступного статусу — «країни пріоритетного спостереження» — супроводжується негативними наслідками, зокрема, застосуванням торгівельних санкцій.

Упродовж тривалого часу ця тема була каменем спотикання у відносинах України із світовим співтовариством. Визначальним став період з 2005 по 2007 рік, коли Кримінальний кодекс зазнав суттєвих змін, внаслідок чого захист інтересів правоволодарів набув якісно нового рівня. Як наслідок — з України було знято статус «пріоритетної зарубіжної країни у списку 301», а також торгівельні санкції і вона стала членом СОТ. Проте, закиди на адресу української сторони продовжують лунати, хоча ситуація в нашій державі не гірша, ніж, скажімо, в Росії чи Китаї, але урядам цих країн не дошкуляють претензіями.

У чому ж суть питання, які перспективи України у сфері захисту прав інтелектуальної власності — про це розповідає начальник Департаменту державної служби боротьби з економічною злочинністю МВС України Леонід Скалозуб.

— Представники МАІВ називають саме розповсюдження контрафактної продукції найпоширенішим правопорушенням в Україні. Що при цьому пропонується?

— Насамперед, пропонується найвищим посадовим особам держави публічно оголосити масштабну війну «піратству» з подальшою активізацією зусиль правоохоронців. Утім дорікати правоохоронним органам у бездіяльності було б, принаймні, некоректно. Якщо в 2002 році, зокрема, нашою службою у сфері інтелектуальної власності було виявлено 351 злочин, а на розгляд судів направлено 154 кримінальні справи, то в 2009 році, відповідно, — 1009 і 732. Торік до адмінвідповідальності притягнуті майже 6 тисяч правопорушників (в 2002 році — менше 1 тисячі), вилучено майже 1,5 млн. примірників «піратської» аудіовізуальної продукції на 28 млн. гривень, припинено функціонування 94 цехів з виготовлення контрафактної продукції.

Експерти МАІВ вважають, що український ринок на 80 відсотків наповнений «піратською» продукцією, а загальний його обсяг визначають у 100 млн. примірників. Навіть за умов, що ці обсяги явно перебільшені, необхідно зважити на важливу обставину: левова частка підробок, вилучених нашою службою, насамперед DVD — диски, має російське походження. Наведу без коментарів такий факт. За офіційною інформацією, в Російській Федерації функціонує 46 підприємств, оснащених 128 виробничими лініями загальною потужністю 450 млн. дисків на рік. А для задоволення реальних потреб російського ринку необхідно виробляти 130 млн. примірників.

Торік, лише в столиці, ми виявили два складські приміщення, куди залізничним транспортом завозилася контрафактна продукція з Росії. В одному випадку було вилучено 140 тис. компакт-дисків на 1 млн. гривень, а в іншому — 145 дисків вартістю 1,5 млн. гривень, а також 11 тис. підроблених голографічних контрольних марок. Аналогічні заходи проводилися і в інших регіонах.

Тому нагальною є потреба у налагодженні дієвої взаємодії митної служби з іншими державними органами щодо боротьби з контрабандою контрафактної продукції. Зарубіжні спостерігачі небезпідставно вважають за необхідне розширити штат підрозділу з питань інтелектуальної власності Держмитслужби та забезпечити його необхідними ресурсами.

При цьому хочу наголосити: ми жорстко законодавчо врегулювали ді­яльність вітчизняних виробників й, зокрема, обіг компакт-дисків на внутрішньому ринку, що визнають усі без винятку представники правоволодарів.

— Існуюча система голографічного маркування вважається іноземними фахівцями непрозорою і має бути суттєво вдосконалена, або взагалі — анульована. Що краще? ­­­­­

— Законом України «Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних» передбачено обов’язкове маркування голографічними контрольними марками відео- аудіокасет та компакт-дисків. За даними держпідприємства «Інтелзахист», сьогодні нараховується 676 суб’єктів під­приємницької діяльності — замовників марок. Для 174 з них торік було виготовлено і випущено в обіг понад 15 млн. контрольних марок (понад 14 млн. примірників — для маркування компакт-дис­ків).

Взагалі голографічне маркування сприяло легалізації ринку. Однак існують тіньові схеми, за якими незаконно отримуються контрольні марки, зокрема, з використанням фіктивних ліцензійних угод. Крім того, захисні елементи марки недосконалі, а тому ділкам вдається змінювати первісні позначення і підробками маркувати контрафактну продукцію. Так, в столиці працівниками ДДСБЕЗ викрито посадовців ПП «Плазмотех», які розповсюджували комп’ютерні програми з підробленими контрольними марками. Правоволодарю завдано майже 1,5 млн. гривень збитків. За цим та багатьма іншими фактами порушено кримінальні справи.

Ми вважаємо, що необхідно вдосконалювати існуючий механізм обов’язкового маркування аудіовізуальної продукції та компакт-дисків шляхом внесення змін у діюче законодавство. Відповідні пропозиції МВС вже надало до Департаменту інтелектуальної власності Міносвіти та науки, який опікується цими проблемами.

— Наскільки обґрунтованим є твердження про безкарність «піра­тів» і поблажливість до них з боку судових інстанцій?

— Є підстави говорити про позитивні зрушення в роботі судів. Цього досягнуто нашими спільними зусиллями. За даними Державної судової адміністрації, у 2002 році було засуджено лише з десяток осіб за вчинення кримінально карних діянь у сфері інтелектуальної власності, а у першому півріччі минулого року — майже дві сотні. А загалом, з 2002 року судові вироки набрали законної сили стосовно 817 правопорушників.

Водночас, очевидна й інша тенденція. Суди зазвичай практикують застосування тих видів покарань, які неадекватні заподіяній шкоді та рівню суспільної небезпеки правопорушників. Проведений нами аналіз засвідчив, що в 2008 році у більшості випадків (52% судових рішень) зловмисників зві­льняли від кримінальної відповідальності за нереабілітуючими мотивами, а у разі притягнення до відповідальності застосовувалися мінімальні види покарання: позбавлення волі з випробувальним терміном (65%), штраф від 1700 до 3400 гривень (30%). Хоча законодавство дозволяє штрафувати на суму від 3,4 до 85 тис. гривень, або притягувати до виправних робіт (5%). Більше того. жодного із викритих зловмисників не було засуджено до реального терміну ув’язнення, навіть після повторного вчинення одного й того ж злочину. Дуже часто суди чомусь виносять рішення про повернення правопорушникам вилученої у них контрафактної продукції, що не відповідає світовій практиці та й суперечить здоровому глузду.

Так, у травні 2007 року Ленінський райсуд Севастополя визнав громадянина винним у скоєнні ряду злочинів за ст. 176 і 203-1 КК України та позбавив його волі на півтора роки з випробувальним терміном 2 роки. У цей період зловмисника знову було викрито у розповсюдженні контрафактної продукції і засуджено до 3 років позбавлення волі з відстрочкою на той же термін. Але наступним рішенням суд звільнив лиходія від кримінальної відповідальності у зв’язку із зміною обставин. І таких прикладів можна навести десятки по кожному з регіонів держави. Звідси й претензії світової спільноти.

МВС неодноразово зверталося до вищої судової інстанції з пропозицією винести питання про узагальнення судової практики по таким справам на розгляд Пленуму Верховного суду. Але, на думку представників Феміди, ця проблема не достатньо актуальна.

— Одна із рекомендацій МАІВ полягає у внесенні змін до ст. 176 Кримінального кодексу щодо поширення її дії на усі прояви «піратства», в тому числі й у «всесвітньому павутинні»…

— Це дійсно надзвичайно важливе питання, вирішення якого, на жаль, не відноситься до нашої компетенції. 18 грудня 2008 року Верховна Рада зареєструвала законопроект № 3503, яким пропонується включити в диспозицію ст. 176 відповідальність за умисне порушення авторського і суміжних прав у цифровій комп’ютерній мережі Інтернет, але після розгляду в першому читанні документ було повернуто на доопрацювання.

Хочу зауважити, що до МВС вказаний законопроект не надавався, але до нас надійшло кілька десятків звернень (доволі незначна кількість) про порушення прав інтелектуальної власності українськими Інтернет-сайтами. Було перевірено дія­льність 56 сайтів, технічні площадки яких знаходяться на території України. Ми встановили провайдерів, які надавали послуги хостингу, та осіб, що зареєстрували доменні імена цих сайтів і наповнювали їх «піратським» музичним контентом. Призупинено функціонування 18 Інтернет-сайтів. Більш суворо впливати на провайдерів не дозволяє діюча нормативно-правова база. Свої пропозиції ми неодноразово надавали уряду, в парламентські комітети, обговорювали з представниками правоволодарів.

— А наскільки законодавчо забезпечена боротьба з камкорди­ногом?

— За оцінками міжнародної асоціації кіновиробників (Motion Picture Association), Україна посідає друге місце після Росії за рівнем камкордингу (незаконний запис аудіовізуальних творів під час їх демонстрації в кінотеатрах з подальшим тиражуванням та продажем на оптичних носіях, або в Інтернеті — авт.). Така ситуація, насамперед, зумовлена відсутністю законодавчо визначеного поняття «камкординг» (Закон «Про авторське право і суміжні права»). Кримінальним та адміністративним законодавствами також не визначені кваліфікуючі ознаки протиправних дій, пов’язаних з цим явищем.

Відповідний законопроект, що передбачає впровадження механізму боротьби з камкордингом, був наданий парламентарям у лютому 2009 року, але він так і залишився не розглянутим.

— Які нині масштаби «піратства» у сфері використання товарних знаків та об’єктів промислової власності?

— Виробництво і реалізація фальсифікованої продукції з незаконним використанням знаків для товарів та послуг є одним з основних видів правопорушень у сфері інтелектуальної власності. Торік виявлено майже 60 таких злочинів (2008 рік — 43) та 10 фактів порушення прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок, топографію інтегральної мікросхеми, сорт рослин, раціоналізаторську пропозицію. Можливо, їх могло бути й більше, але звернень від сумлінних виробників (що є підставою для проведення перевірки), які на законних підставах використовують товарні знаки, надходить небагато.

Із загальної кількості виявлених в Україні під­пільних цехів, 32 спеціалізувалися на виготовленні підробок з використанням знаків для товарів і послуг. Лише за кримінальними справами вилучено відповідної продукції на 20 млн. гривень. Найчастіше під­робляють товарні знаки відомих виробників лікеро-горілчаної продукції, чаю, кави, парфумів, засобів гігієни тощо. Вкрай небе­зпечною є тенденція що­до поширення виробництва фальсифікованих агрохімікатів, медичних препаратів, засобів побутової хімії. Як свідчить практика, основні постачальники контрафакту — Росія, Польща, Туреччина, Румунія, Угорщина, Китай.

Що стосується «комп’ютерного піратства», то з 2726 злочинів, виявлених нашою службою за останні 7 років, що кваліфікуються як порушення авторського і суміжних прав, половина пов’язана з незаконним використанням комп’ютерного програмного забезпечення. Зазвичай, порушення полягають у незаконному відтворенні та розповсюдженні комп’ютерних програм на компакт-дисках, інсталяції програмного забезпечення, використанні неліцензійних програм при здій­сненні господарської ді­яльності (бухгалтерський облік, виробництво, комп’ютерні послуги населенню). Найбільше проведено розслідувань та порушено кримінальних за заявами представників корпорацій «Microsoft», «Ado­be», «IC», «ABBY», «Corel». Нині міжнародні експерти відзначають зниження рівня «комп’ютерного піратства» в Україні, які і зростання обсягів продажу ліцензійного програмного забезпечення. Зокрема, прибутки корпорації «Microsoft» від продажу власної продукції в Україні зросли з 2003 року на 278 відсотків.

Насамкінець хочу під­креслити: підтримання належного контролю на ринку інтелектуальної власності залежить не лише від правоохоронних, а й від інших причетних до цієї справи державних органів. А досягнення успіху вбачається тільки за умов об’єднання зусиль.

Юрій Сахно
вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com