Україна: імпорт назавжди?

Уряд знову веде політику відкритих дверей, запрошуючи на внутрішній ринок імпортерів. У таких умовах Україна буде змушена і надалі купувати товари за кордоном, однак грошей на їх оплату уже не знайде. Доведеться розраховуватися землею та майном.

Україна вже п’ятий рік поспіль більше купує, ніж продає, перетворившись на нетто-імпортера. Країна жадібно завозить усе на світі, не в змозі запропонувати своїм торговим партнерам щось цінне.

Запасів нафти та газу Україна не має, а вітчизняний метал, хімічні добрива та зерно вже не так потрібні світу, як колись. Платити за цю невідповідність доводиться кредитами та коштами інвесторів.

Однак у 2009 році криза, наче корова язиком, злизала і позики, і інвестиції.  Виявилося, що країна не лише не може більше купувати імпорт, а за вже куплений крам доведеться платити наступним поколінням.

З приходом до влади помаранчевої команди Україна перетворилася на країну споживача. Судіть самі: у 2004 році позитивне сальдо торгового балансу — різниця між експортом та імпортом — сягало 3,5 мільярда доларів. А в 2005 році вже негативне сальдо склало 1,3 мільярда доларів.

Далі цей дисбаланс зростав, наче снігова лавина. У 2006 році — 5,2 мільярда доларів, у 2007 році — 9,5 мільярда доларів, а в 2008 році — 17,7 мільярда доларів.

Лише світова економічна криза змогла зняти країну з імпортної голки.

Протягом дев’яти місяців 2009 року від’ємне сальдо скоротилося до 4,9 мільярда доларів, тобто у 3,5 рази. Але таке зменшення відбулося, насамперед, завдяки масштабному падінню імпорту — майже наполовину. Все б було чудово, але експорт впав ще більше — на 56%.