«ЗЕРНОВИЙ ОПЕК» ПРИЧОРНОМОР’Я

Аграрні міністри України, Росії і Казахстану для активнішого завоювання світового ринку зерна пропонують сформувати «зерновий пул» Причорномор’я.

Міністр аграрної політики України Юрій Мельник на бізнес-форумі в рамках Світового зернового форуму в Санкт-Петербурзі заявив, що створення пулу трьох країн дасть змогу ефективно використовувати наявну інфраструктуру для посилення ролі України, Росії і Казахстану на світовому зерновому ринку, повідомляє Інтерфакс-Україна.

«Тільки у такому форматі нам вдасться відстояти інтереси не тільки виробників, але і споживачів зерна», — сказав він.

Мельник повідомив, що обсяги урожаю можуть бути доведені до 80 мільйонів тонн у перспективі. Міністр відзначив, що потужності України щодо перевалюванню зерна становлять до 42 млн тонн на рік, що дозволяє відправляти на експорт не тільки українське зерно, але і зерно партнерів. З початку нового сільгоспроку (з 1 липня 2008 року) Україна експортувала 28,5 млн тонн зерна.

Міністр сільського господарства РФ Олена Скринник заявила, що Росії, Казахстану і Україні слід вести скоординовану політику експансії на світовому ринку. Міністр підкреслила, що створення пулу дасть змогу знизити волатильність цін на світовому ринку зерна і залежність від спекулятивних чинників, а також оптимізувати інвестиції в створення зернової інфраструктури, орієнтованої на постачання зерна як на внутрішні ринки держав-учасників, так і на експорт.

«Зволікати не можна, завойовані нашими країнами останніми роками ринкові позиції необхідно підкріпити серйозними інвестиціями в інфраструктуру, створивши міцний фундамент для довгострокової конкурентоспроможності зерна з Причорноморського регіону», — заявила Скринник.

За її словами, за останні роки експортна політика Казахстану, Росії і України стала агресивнішою, що призвело до зниження частки традиційних країн-експортерів на світовому ринку торгівлі зерном. Зокрема, частка США в світовій торгівлі скоротилася з 28% в 2000 році до 20% в нинішньому, Канади — з 17% до 14%, Австралії — з 16% до 13%.

У той же час частка України, Росії і Казахстану з 2000 року збільшилася з 6% до 24%.

Як вважає заступник міністра сільського господарства Казахстану Арман Евнієв, альтернативи створенню зернового пулу Причорномор’я немає. «Його створення сприятиме підвищенню ефективності використання портів, зернових терміналів і іншої інфраструктури, — заявив він. — За рахунок операцій взаємозаміщення зерна можна істотно скоротити транспортні і транзитні витрати».

За словами Евнієва, більше 70% вироблюваного в Казахстані зерна припадає на високоякісну продовольчу пшеницю. У цьому полягає головна перевага Казахстану при включенні в зерновий пул.

За оцінками російської сторони, частка провідних країн — експортерів пшениці з СНД в перспективі може скласти 30—35% проти сьогоднішніх 24%.

Відзначимо, що на початку весни в Росії була створена «Об’єднана зернова компанія», яка повинна стати єдиним державним трейдером на зерновому ринку. Вона займатиметься збільшенням обсягів закупівлі і реалізації зерна на внутрішньому ринку, обсягів експорту зерна, модернізацією і будівництвом нових елеваторів і портових терміналів.

На українському ринку єдиною державною компанією, яка займається експортом зерна, є ДАК «Хліб України». При цьому ДАК не наділений спецстатусом і не користується преференціями, діючи в рів­них умовах з учасниками ринку.

Нагадаємо, що цього року уряд робить ставку виключно на Аграрний фонд і кошти (і без того недостатні), закладені на забезпечення закупівель зерна тільки цією структурою.

«Вже не перший рік нами порушується питання про те, що держава повинна стати основним експортером зерна. Тим більше, що у нас в країні є такі організації, як Аграрний фонд, «Хліб України», Держрезерв, — повідомив голова Асоціації фермерів і приватних землевласників України в Дніпропетровській області Микола Шапошник.