Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

А ми просо сіяли!

Пригадуєте дотепний анекдот початку 90-х років уже минулого століття — синок «нового» українця запитує тата, скільки буде двічі по два. Тато заклопотано уточнює: а ми продаємо чи купуємо?

Літа минули, століття гавкнулося, колишній шмаркач закінчив престижний вуз і увійшов у бізнес до тата, котрий змінив турецький «адидас» і стоптані кросівки на креації від «кутюр», бо в дешевшому до парламенту, куди він тепер навідується, з’являтися западло. А основний принцип «нової української економіки» став принципом новітньої української політики.

Події минулого тижня ще раз довели, що на Печерських пагорбах буває те, чого не буває більше ніде. Війна інтересів, котра трансформувалась у війну законів, згідно зі збоченою «новоукраїнською» логікою, переросла у війну конституцій. Сьогодні проектів основного Закону не укладають хіба що ліниві нардепи або такі, що не знають, що це таке.

Наша песимістична підозра, що нинішня опозиція не навчилася нічому хорошому у колишньої опозиції, підтвердилася минулого четверга. За дотепним спостереженням прем’єр-міністра, Верховна Рада перетворилася на філію божевільні, в якій святкують паралельно професійне свято День дурня і чергову річницю з дня народження М.В.Гоголя.

І це не є перебільшенням чи оціночним судженням. Це вже ближче до діагнозу. Фахівці з проблем психіатрії давно описали той стан, котрий геній російсько-африканської музи Пушкін О.С. образно назвав бенкетом під час чуми. Схоже, що українська влада сама себе вигнала на маргінес світової політики. Бо якщо для лідерів провідних держав глобальна економічна криза — це, перш за все, сигнал до консолідації і взаємодії, то для клієнтів дурдому імені М.В.Гоголя лише привід, висловлюючись звичним для них сленгом, «опустити» опонента.

До речі, про новини з місць, де «опускають» по-справжньому. Минулого тижня там було чергове маленьке свято. Гарант Конституції оголосив позапланову амністію. Либонь, на честь своєї появи на трибуні Верховної Ради. Подія і справді унікальна, але хто тепер захистить пересічну «любу бабусю» чи її дідуся від вуличного гоп-стопу або тупого нальоту на нужденну квартиру? Гарант? Чи Міністр внутрішніх справ? Ага, зараз! Шефу МВС ніколи, бо він, за власним визнанням, чотири рази на тиждень особисто платить штрафи за порушення його дружиною… правил дорожнього руху!!! От уже справді — лікарю, зцілися сам! На цьому тлі добровільна відставка Голови Конституційного Суду після ДТП, в яке втрапив його син, виглядає мало не вершиною благородства.

Хоча, як писав ще 50 років тому видатний казахський поет і філософ Олжас Сулейменов, немає нічого такого кепського, з чого мудра людина не вигребе бодай крихту чогось позитивного. На тлі епідемічної втрати здорового глузду серед обмеженого контингенту українських політиків усе зрозумілішим стає те, чого не тільки ми, українці не побачили в ейфорії вже згаданих 90-х років. Обцілована, щоб не сказати облизана модель ліберальної економіки у версії Бжезінського і компанії є всього лише зворотною стороною тупого ліво-правого тоталітаризму. Світ великий і різноманітний, а не лише різнобарвний. Спроба знайти універсальні закони, котрі зроблять багатими і щасливими всіх — від молдаванина до алеута і від Землі Франца-Йосипа до Антарктиди — є ще однією соціальною утопією, яких чимало було в історії людства.

Людина як творіння Вищого Розуму — єдина і неповторна. Відтак кожне намагання загнати її до партійної чи політичної стайні є наругою над самим Вищим Розумом. І той, хто на це наважується, не відкупиться ні пожертвами на Храм, ані ж публічним мордобиттям об підлогу церкви перед телекамерами.

Пам’ятаєте стару, як світ, дитячу пісеньку: «А ми просо сіяли-сіяли! — А ми просо витопчем! Витопчем!» Коли в ці ігри бавиться малеча з дитячого садочку — це навіть зворушливо. Та коли в такі забави граються дяді і тьоті, яким не завадило б і про спасіння душі подумати — жди біди!

 

В.Н.

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com