Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

Що робити?

Енергетична безпека України внаслідок своєї цілковитої прив’язаности до російського ринку тільки опосередковано залежить від стану справ на світовому ринку енергоносіїв, зате прямо залежить від порядності російського партнера.

Тому маємо діяти рішуче і послідовно:

1. Вирішити питання стосовно остаточного усунення посередників з постачання природного газу Україні й підписати довгострокові прямі договори на закупівлю газу і транзиту російського газу між ВАТ «Газпром» та НАК «Нафтогаз України».

2. Добитися включення змін до державного бюджету на 2009 рік з пропозиціями щодо зменшення податкового тиску на галузь, передбачити кошти для закупівлі до державного резерву 10 млрд кубів природного газу й закачування його до підземних сховищ.

3. Добитися виконання всіма відомствами Указу Президента України від 27.12.2005 р. №1863 «Про рішення Ради національної безпеки та оборони України від 9.12.2005 «Про стан енергетичної безпеки України та основні засади державної політики у сфері її забезпечення», а також «Енергетичної стратегії України до 2030 року», жоден з пунктів яких досі не виконаний.

4. Найближчим часом «Чорноморнафтогазу» облаштувати й ввести в розробку родовища Суботіне та Одеське на морському шельфі.

5. Розробити й впровадити комплексну програму енергозбереження, яка дасть можливість значно скоротити споживання газу.

6. Широко впроваджувати альтернативні види палива.

7. З метою підготовки альтернативних шляхів надходження природного газу до України:

— здійснити переговори з країнами Західної Європи та постачальниками природного газу з Центральної Азії та Близького Сходу про терміновий розгляд проекту будівництва газопроводу «Білий потік»;

— долучитися до будівництва газопроводу «Набукко»;

— розглянути можливості «Нафтогазу України» в розробці й облаштуванні нових нафтогазових родовищ у країнах Середньої Азії і Близького Сходу.

Оскільки енергозалежність України сягає критичної межі, для її зменшення необхідно вжити таких заходів на загальнодержавному рівні:

1. Поступовий перехід до ринкових цін на імпортний природний газ. Укласти довгострокові угоди з компаніями-виробниками на поставку імпортного газу з чітко обумовленими й прогнозованими цінами на нього. Для цього ціна на газ російського походження повинна бути взаємозалежною від тарифів на його транзит і зберігання в підземних газосховищах України.

2. Для української сторони принципово важливо повернутись до двосторонніх міждержавних переговорів, котрі повинні визначити, які обсяги газу будуть транспортуватись через Україну після 2013 року. До цього часу можуть бути введені російські газопроводи в обхід України. Необхідно зазначити, що розробка нових російських родовищ суттєво затягується.

3. Для нарощування власного видобутку газу потрібно вирішити питання видачі ліцензій на розробку українських родовищ НАК «Нафтогаз України», яка несе відповідальність за забезпечення газом населення. Сьогодні, коли Україна відчуває дефіцит газу і нафти, власний видобуток може стати найважливішим заходом в зміцненні енергетичної безпеки країни.

У зв’язку із зростанням цін на імпортований природний газ і переходом до політики збільшення надходжень до державного бюджету за рахунок підвищення тарифів на транзитні послуги і збе­рігання в підземних газосховищах, пропонується:

— забезпечення населення природним газом власного видобутку. Економічно обгрунтовану ціну на цей газ встановлює НКРЕ. Для малозабезпечених верств населення передбачити в Державному бюджеті цільові компенсації;

— комунальна теплоенергетика й котельні підприємства соціальної сфери забезпечуються імпортованим природним газом за ринковою ціною. Для малозабезпечених верств населення передбачити в Державному бюджеті цільові компенсації;

— бюджетні організації та установи забезпечуються імпортованим природним газом за ринковою ціною. Відповідні витрати передбачаються в законі про Державний бюджет;

— промислові підприємства, які майже на 90 відсотків є приватними, забезпечуються імпортованим природним газом за ринковою ціною;

— для стратегічних галузей економіки держава може передбачити дотації з Державного бюджету на придбання газу, що йде за ринковою ціною.

 

Іван ДІЯК,
радник Президента України

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com