Інформаційні есесівці

Недавно на одному з інтернет-сайтів, який відвідують переважно журналісти, з’явився цікавий документ. Це начебто реальна службова інструкція власників одного з найпотужніших загальноукраїнських телеканалів – як подавати новини. Серед працівників каналу цей апокриф дістав назву «Сім С».

Інструкція визначає сім тем інформаційних випусків каналу: смерть, страх, сенсації, скандали, спорт, секс, «сплєтні». Документ написаний російською, оскільки державною мовою на каналі послуговуються лише в ефірі.

Сім С… сім тем… решті проблем – зась! На запитання одного наївного: а як щодо висвітлення культурних подій, скажімо, міжнародних мистецьких фестивалів в Україні, пролунала приголомшлива відповідь: «Це цікаво для нас лише в тому разі, якщо хтось із акторів помре на сцені під час вистави».

Кілька дрібниць, теж досить промовистих. Журналіст не має права коментувати подію, яку висвітлює, а лише інформувати про неї. Коментарі офіційних осіб не повинні перевищувати 14 секунд і містити коментар самої події. Зате наприкінці журналіст має голосно і виразно назвати своє прізвище і назву телеканалу. Хвали мене, моя губонько…

Неприхований цинізм цього документу може викликати сумніви у його існуванні. Скажімо, хтось вирішив, образно кажучи, встромити ґнота конкурентам. Але практика більшості українських каналів засвідчує, що це вже було… і є. Ну хіба що не на папері, а в усних розпорядженнях.

Як інформацію для роздумів наведемо лише кілька тем, які фактично не висвітлюються не лише телебаченням, а й взагалі більшістю т.зв. незалежних ЗМІ, оскільки теми ці не вкладаються у принцип «семи С».

         Україна має зібрати цього року рекордний урожай – понад 2 мільярди пудів зерна, а власники хлібопекарень, посилаючись на якісь кризові явища, ультимативно вимагають збільшити ціну на хлібобулочні вироби більш як удвічі.

         Рівень безробіття в Україні – один з найнижчих у Європі. Люди не працюють не тому, що немає робочих місць, а тому, що наші лебедики-олігархи нахабно економлять на зарплаті.

         Торік жодна дитина-сирота в Київській області вперше не втрапила до державного сиротинця – всі вони всиновлені або взяті під опіку родичами чи просто добрими людьми.

         У Західному регіоні України різко – майже вдвічі – зменшився процент розлучень серед молодих сімей.

         Випускники українських шкіл, які показали найвищі результати з незалежного тестування, одержали офіційні запрошення від найпрестижніших ВНЗ Росії стати їхніми студентами без будь-яких попередніх співбесід, додаткових іспитів тощо. Навчання оплатить уряд Російської Федерації.

У нормальному світі телебачення, та власне і всі ЗМІ, покликані черезоб’єктивну різнобічну подачу інформації та коментарів до неї формувати громадську думку. Так склалося, що шляхом свідомої маніпуляції та фальсифікації інформативні есесівці звели нанівець самі поняття «громадська думка» і «громадянське суспільство».

Кому це вигідно? Авторам чи ініціаторам цих інструкцій? Тим, хто хотів би бачити нас, українців (маємо на увазі не лише за етнічним походженням), «піплом», який «пережовує» лише те, що йому підносять.

В.Н.