Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

Економіко-правовий технікум готує лідерів!

«ЕПТ — Ерудовані, Працелюбні, Талановиті... Наприкінці дев’яностих під таким девізом виступила у міських інтелектуальних змаганнях команда новоствореного технікуму. Про нього майже ніхто не чув, проте молодий колектив вірив, що у майбутньому ім’я цього закладу славно зазвучить серед освітянського багатоголосся столиці...

Цей нехитрий девіз, придуманий першими студентами, є візитівкою Технікуму і донині. Чому саме цей заклад став об’єктом нашого прискіпливого дослідження? Зовсім не для того, щоб довести переваги середньої спеціальної школи над загальноосвітньою, — адже це сьогодні відомо усім. І не тому, що Технікум, незважаючи на деяку недовіру і навіть протидію держави, став конкурентоспроможним на ринку освіти і популярним серед молоді. А насамперед тому, що тут прагнуть підготувати до життя не рядового виконавця, не пасивного споживача, не байдужого спостерігача, а нову, успішну, ділову особистість. І, щонайважливіше, для того, щоб розповісти про його вихованців — найбільшу гордість і окрасу Технікуму. Про мрії і прагнення студентів, про їхні свята і будні, про справжнє доросле життя вчорашніх школярів розповідає заступник директора з виховної роботи Світлана Іванівна Прокопенко.

Отже, офіційна візитівка Економіко-правового технікуму при Міжрегіональній Академії управління персоналом: на трьох відділеннях («Економіка і підприємництво», «Правознавство», «Організація виробництва») навчається більш як півтори тисячі студентів — майбутніх менеджерів, юристів, бухгалтерів, фінансистів, програмістів, банківських працівників, управлінців у галузі туристичного та готельного бізнесу. Заклад, який має дві філії ( Дарницьку і Святошинську), готує і таких потрібних молодій державі фахівців з соціальної роботи. У 2006 році було відкрите відділення, де заочно навчалися випускники одинадцятих класів (студент Технікуму, який мріє опанувати ще один, додатковий фах, теж може навчатися заочно). За всіма спеціальностями видаються державні дипломи і дипломи, оформлені відповідно до міжнародних вимог; окрім цього, усі випускники отримують ще й атестати про повну загальну середню освіту державного зразка. До послуг вихованців — чудова навчально- методична база; усі вони забезпечуються підручниками (що входить до оплати навчання). Щорічно Міжрегіональна Академія управління персоналом поповнюється випускниками Технікуму — вони починають тут навчатися з третього курсу (на пільгових умовах, звичайно). І, мабуть, саме завдяки такому широкому спектру освітніх послуг Технікум сьогодні користується неабиякою увагою випускників українських шкіл. У 2007/2008 навчальному році майже півтисячі абітурієнтів виявили бажання навчатися у його стінах. Студенти — не обов’язково кияни. Тут навчається і чимало жителів регіонів, яких приваблюють одвічні принади Києва: вища якість освіти, можливість престижного працевлаштування, яскраве і незабутнє студентське життя у столичному ВНЗ. Для іногородніх студентів працює чимало гуртожитків, про це подбала Академія. Що ж чекає вчорашнього школяра у вищій школі (бо Технікум — це вже вищий заклад освіти)?

Ось рядки із твору нашого випускника Володимира Патоли:

«Перший курс ми незрідка згадуємо з деякою часткою остраху, бо було трішечки важкувато: шестиденний робочий тиждень, проходження програми за десятий та одинадцятий клас (до того ж без явних скорочень), державна підсумкова атестація — щось на кшталт шкільних екзаменів. Веселий рік… вільного часу практично не залишалося (так, принаймні здавалося нам тоді, після звичного шкільного дев’ятого класу). Найголовніше — це те, що саме на першому курсі ми навчалися вчитися. А також вчилися дружити та пізнавали ази дорослого (ура!) життя.

Другий курс потішив нас другою зміною (на годину- дві довше спали!) і «потішив» багатьма профільними складними предметами. Зі звичних шкільних дисциплін залишилася тільки історія України. Втіха одна: згадані незнайомі предмети (філософія, історія держави і права, соціологія та ін.) у виконанні наших викладачів були цікавими. Однак, щоб отримати гідну оцінку, в бібліотеці іноді доводилося сидіти по 5–6 годин. На ІІ курсі ми навчилися працювати самостійно та освоїли ази наукової роботи. Уже було більше часу на звичні студентські розваги: свята, дискотеки, КВН... Далі все було значно простіше. Тож третій курс здавався веселим, спокійним, попри профільні предмети, державні іспити, роботу (чимало моїх однокурсників пішли працювати під час навчання). Приємною несподіванкою було те, що багато студентів, окрім дипломів про освіту, отримали золоті і срібні медалі за успіхи у вивченні предметів загальноосвітнього циклу.

А тепер підсумуємо: що ж мені дав мій перший вищий заклад освіти — Технікум? Перший ВНЗ сформував неабияку працездатність, вміння вчитися, працювати над собою, волю до перемоги, потяг до наукової роботи, переконав, що в житті немає нічого складного і неможливого...»

До речі, випуск — 2007 особливий: заклад закінчили 360 студентів; серед них — майже півсотні шкільних відмінників (стільки ж отримано дипломів з відзнакою). 18 перемог на Всеукраїнських наукових конкурсах і олімпіадах. Одна з кращих у Києві команда з брейн-рингу. Футболісти — чемпіони Голосіївського району. Кілька десятків дипломантів (у восьми творчих конкурсах серед студентів району і міста). Володарі титулів «Студент-ерудит» протягом трьох років (у 2007 році — студент Сергій Острик став переможцем міського конкурсу). Титул «Майбутній президент України» — теж у них. І студентські красуні МАУП неодноразово отримували дипломи про освіту в Технікумі. А в Києві, мабуть, не було жодного молодіжного проекту без участі наших активістів — вони уже знають всіх, та й про них всі знають. До Технікуму недавно завітали журналісти і попросили студентів розповісти про свої здобутки. Відповіді вразили всіх, хто слухав випускників: «здобув фах», «вивчив мову», «подолав страх перед вчителем», «зустрів Її», «знайшов друга», «знявся на ТВ... До речі, досить багато вихованців закладу, завдяки вільному графіку відвідування, вже працюють, зокрема за фахом. Запрошення на роботу до столичних фірм після проходження студентами практики там — досить поширене явище. Уже традиційним стало працевлаштування у групу «Приват», у туристичні та юридичні контори.

Що ж до позанавчального життя закладу, то, окрім численних гучних перемог, про які вже багато сказано на шпальтах різних видань, вражає турбота студентів Технікуму про вихованців соціальних розподільників, дитячих будинків та Будинків маляти. Постійно (а не лише у свята) вони організовують акції «Подаруй дитині радість» — готують подарунки, театральні постановки, розважальні програми. «Для нас ця робота уже стала потребою», — стверджують волонтери. А студентка Дарницької філії ЕПТ Катерина Горбунова стала у 2007 році «Волонтером року»

(ІІ місце у Києві) .

А тепер — слово нинішньому студенту-першокурснику:

«З перших днів навчання мене вразила загальна атмосфера і ставлення до нас. Приємно, що до тебе звертаються на «ви», ставлення до студентів як до рівних. Однак відчувається і дещо більша відповідальність за свої знання. І за вчинки теж: хочеться пустувати, а ніби й незручно... А ще спробуй втриматися на плаву, коли у групі не два-три відмінники, як це було у моєму класі, а значно більше. І всі вони рвуться у бій за знаннями!».

Цей бій за знання неможливо виграти без допомоги викладача. За ці роки наш Технікум став відомим не лише серед молоді — сюди прийшли працювати, без перебільшення, найкращі вчителі та викладачі столиці (82 % викладацького складу з вищими категоріями і вченими званнями). Насамперед завдяки їхнім професійним здібностям студенти успішно опановують не лише ази професії, а й непрофільні дисципліни, за які отримують призові місця на олімпіадах. Найгучніші перемоги: у міських змаганнях — з математики та літератури, у міжнародних — з української мови. А учасники столичного конкурсу «Зірки світового літературного мистецтва» навіть видали власну збірку віршів. Далеко за межами закладу знають інтелектуалів ЕПТ — неодноразових переможців різних конкурсів. Працівники закладу, очолювані відмінником освіти України, досвідченим педагогом та висококваліфікованим майстром своєї справи Людмилою Миколаївною Бугайовою — професіонали та справжні митці. Як і всі, хто сьогодні працює з молоддю, вони чудово розуміють сучасні потреби ринку праці. Тому намагаються озброїти студента досить міцними знаннями, водночас намагаючись сформувати цінні управлінські риси. Адже вивчити на керівника неможливо — керівника потрібно виховати.

На сторінках педагогічної преси доволі часто точаться дискусії щодо інноваційних концепцій виховної роботи у вищій школі. Питання про те, якою їй бути, було вирішено ще на зорі освітньої діяльності. Ми закликаємо своїх коллег — педагогів інших ВНЗ боротися із захопленням молоді заокеанською антикультурою. Вона завжди породжувала згубні пристрасті — наркоманію, алкоголізм, хвороби, вуличний спосіб життя, егоїзм, пропагуємо традиційну пошану до старших, культ здорової сім«ї, християнські етичні норми, здоровий спосіб життя. Наші студенти з радістю займаються у двох десятках спортивних секцій (я сама у минулому спортсменка, тож мені це особливо до душі). Вони об’їздили уже всі знамениті куточки України, ближнього і дальнього зарубіжжя. Для них ми систематично організовуємо різні конкурси, фестивалі, календарно-тематичні свята, культпоходи, спортивні змагання. Багато студентів займаються у мистецьких студіях Академії; є у нас свій музичний і танцювальний колективи. Погодьтеся, у такий заклад батьки з радістю віддадуть своїх дітей.

А тепер слово батькам: «Я не хочу віддавати своїх дітей до закладів, де сьогодні (як, до речі, і завжди) панують хабарництво, клановість, вседозволеність, безвідповідальність і злочинний лібералізм. Туди, де ніхто не опікується поведінкою вихованців, де дипломи про освіту не виборюються у важкій щоденній праці, а продаються... Знаючи про усе це з цілком достовірних джерел, я хочу, щоб моя дитина вчилася там, де, окрім достатньої (і доступної за ціною) професійної підготовки, дбають ще й про високу духовність; де безплатно навчають сиріт і дітей, які потребують додаткової опіки. Саме такою школою і є Технікум» (з виступу мами першокурсника О. Скрипцової).

У нашому закладі тихо лише у неділю. А в понеділок його стіни наповнюються дзвінкими юними голосами. Зграйками поспішатимуть ті, заради кого розвивається Технікум. Згодом вони заповнять аудиторії, зали, кабінети... Вони — джерело натхнення педагогів, які пам’ятають про соціальне замовлення молодої держави і намагаються виховати сильну особистість — лідера, здатного приймати рішення і відстояти свою честь, честь свого закладу, честь родини, честь нації.

Усі ці завдання багато років тому поставив перед собою колектив Економіко-правового технікуму при МАУП, і сьогодні він може гордитися своїми здобутками. За ці роки заклад став по-справжньому популярним серед молоді, сюди з радістю щороку йдуть студенти. Колись з них будуть народні депутати і державні діячі, науковці і підприємці, дипломати і менеджери вищої ланки. Бо п’ятнадцятилітніх школярів тут навчають вчитися і працювати. Переконують, що вони мають бути активними і наполегливими, займатися багатосторонньою творчістю і використовувати кожний момент у житті для того, аби набути досвіду.

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com