Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

«ОРІОН» ПРОТИ РАКУ

Впродовж трьох років в Україні тривали доклінічні дослідження першого вітчизняного протипухлинного препарату «Оріон». Як і належить, дію нових ліків вивчали на щурах та мишах. Саме під час цих дослідів було отримано фантастичний результат стовідсоткового зцілення тварин.

Нині, за сприянням благодійного фонду, на базі трьох столичних закладів — хірургічного відділення Військово-медичного управління служби безпеки України, відділення внутрішньо-мозкових пухлин Інституту нейрохірургії імені академіка Ромоданова, відділення системних пухлинних захворювань Інституту онкології АМН України — ведуться клінічні дослідження. Доклінічні дослідження проводилися на базі двох закладів — НДІ експериментальної патології, онкології та радіобіології імені Кравецького та Інституті фармакології та токсикології АМН України. Винахідники нових ліків стверджують, що від раку «Оріоном» вилікувалися уже близько сотні людей.

Препарат добре «відрізняє» хворі клітини від здорових Ось що, зокрема, розповів 57-річний Анатолій Миколайович: Захворів я давно, ще у 1984 році. Трапилася біда — я поламав собі хребет. З того часу, власне, все і почалося... Коли зняли гіпс, мені зробили розтяжку хребта, як зазвичай буває у цих випадках. А потім все почалось: остеохондроз, радикуліт, поліартрит... Так і хворів всі ці роки. До онкологів звернувся минулого року, коли виявив під пахвами рук вузли. Коли фізично працював, вони з’явилися в іншому місці. Дружина саме поїхала в санаторій. Отож місцеві лікарі мені так і сказали: «Анатолію, тебе ця болячка може задавити, і жінки можеш не дочекатися, якщо терміново не поїдеш до обласної лікарні». Що ж, я й поїхав. Збільшені вузли мені прорізали, взяли на біоскопічне дослідження. Хіміотерапія відчутного результату не давала. Вузли з’явились на інших ділянках тіла. Направили до Києва, де продовжили лікування хіміотерапією. Проте усі ці місяці я не втрачав віри, і, здається, сам Бог мені послав порятунок. Мені запропонували взяти участь у дослідженнях нового препарату. Я й погодився. Після чотирьох місяців лікування «Оріоном» нарешті вузли почали зникати, їх залишилось приблизно 30 відсотків. У мене добрий настрій, я нарешті відчув, що до мене повертаються сили.

Варто наголосити, що вчені, які тепер спостерігають за клінічними дослідженнями, як і належить, в ейфорію щодо нового протипухлинного препарату не впадають: надретельність, надвиваженість в оцінках є, власне, мірилом їх професійності. Ось що розповіла про новий препарат завідуюча відділом механізмів протипухлинної резистентності Інституту експериментальної патології, онкології, радіології імені Кавецького Галина Соляник:

— Ще в доклінічних дослідженнях ми визначилися, до яких саме пухлин препарат «Оріон» найбільш активний. Звісно, ми враховували, що організм мишей, щурів відрізняється від людського. Так-от, на нашу думку, препарат має максимальну ефективність щодо таких хвороб, як гемобластози і лімфоми. Як відомо, при цих захворюванннях люди дуже швидко помирають. Відправною точкою наших спостережень були досліди на чистих пухлинних клітинах. Ми бачили, що «Оріон» дуже швидко вбиває пухлини, а це є основною передумовою ефективності препарату. Проте сьогодні я не можу сказати, що нарешті люди отримали ліки від раку. На моє переконання, про це можна говорити лише тоді, коли розумієш причину виникнення хвороби. Парадокс якраз у тому й полягає, що навіть однакова хвороба у двох різних людей має несхожі причини виникнення. Тому я не вірю в те, що можна винайти один препарат від раку і вилікувати ним цілий світ. Однак я на власні очі бачила, що «Оріон» надзвичайно ефективний препарат. Побачивши це у дослідах на чистих пухлинних клітинах, я дуже хвилювалася щодо того, як поводитиме себе препарат з нормальними клітинами. Що ж, досліди пройшли добре. «Оріон» вміє відрізняти нормальні живі клітини від пухлин, не проявляючи щодо них токсич­ної дії.

Поки науковці досить обережно висловлюють свої думки щодо «Оріону», сто зцілених ним хворих людей моляться на цей препарат і вимовляють його назву з особливою інтонацією. А як ще може бути?

 

ЛЮДИНА — НЕ ЩУР

У житті часто буває так,  що, ставлячи перед собою одну мету, людина досягає іншої. Так було і з препаратом «Оріон». Перед групою військових вчених-медиків було поставлене завдання винайти ліки, які б допомогли із наших звичайних хлопців зробити суперсолдатів. Робота тривала не один рік. Нарешті в результаті складних хімічних і математичних розробок з’явився новий препарат. Вирішили його перевірити на спортсменах. Вводили їм терапевтичні дози, і за два місяці вони продемонстрували диво-результати. Їхні показники зросли на 50-60 відсотків, що йшли в один рівень зі світовими рекордами.

Ніхто з науковців ще не бачив такого. Роботу продовжили. Насамперед вчені прагнули пояснити, як саме препарат може вплинути на результати у спорті. Не один місяць думали, рахували, сперечалися і нарешті дійшли висновку: препарат «Оріон» активізує всі процеси в організмі, а ще нейтралізує патології, які, звісна річ, є у кожної людини, навіть у тієї, яка вважає себе абсолютно здоровою. Їй і невтямки, що баланс свого здоров’я вдається утримувати завдяки багатомільйонній армії клітин-«кілерів», які вишукують і нейтралізують всілякі патології. Трапляється, що патологій в організмі немає, та для клітин-«кілерів» все одно знаходиться робота: захищатися від вірусів. Власне, цей ворог найпідступніший. Прийнято вважати, що 30 відсотків наших сил йде на ліквідацію будь-яких патологій всередині організму, а 70 відсотків — саме на боротьбу з вірусами. Так-от, якщо людина вживає терапевтичні дози «Оріону», вона економить життєві сили. Адже не потрібно їх розтрачувати на утримання власної багатомільйонної армії клітин-«кілерів».

Спочатку, як і належить, препарат випробовували на тваринах, здебільшого на щурах. Саме тоді було зроблене сенсаційне відкриття: «Оріон» надзвичайно ефективний щодо злоякісних пухлин. Проте варто пам’ятати слова відомого американського дослідника, які той адресував своїм колегам:  «Молекула — це не клітина, клітина — це не орган, орган — це не щур, а щур — це не людина». В НДІ експериментальної патології, онкології та радіобіології імені Кавецького не один десяток онкопрепаратів вивчено, а  «Оріон» тут вважають справді перспективним, однак  зауважують, що над препаратом треба ще багато працювати в експерименті. Зокрема, надзвичайно виважено треба призначати дози і дуже ретельно витримувати надто малу або надто велику схему введення. Бували дози, за яких жодного результату не вдалося досягти. Проте вчені переконані, що цей препарат може бути дуже ефек­тивним, можливо, ефективнішим, ніж в онкології, в таких галузях, як наприклад, геронтологія. Чому така обережність у виснов­ках? Бо ейфорії у сприйнятті всього нового бути не повинно, натомість — досконала виваженість результатів. Вчений інституту, який отримав стовідсот­кові результати виліковування онкохвороб у тварин, не поспішає від радості кричати на весь світ про те, що знайдено ліки, які можуть побороти рак.

 

СВІТ ЗНАЄ — У СЛОВ’ЯН ОСОБЛИВІ ГЕНИ

Ще б пак! Адже людина може самостійно творити диво, якщо має достатньо розвинену складову своєї сутності — Дух. Саме людина духовна може зцілитися від найтяжчих хвороб. Нині вчені світу сходяться на думці, що будь-яке інфекційне захворювання, у тому числі і рак, трапляється не тоді, коли інфекція потрапляє до організму, а тоді, коли людина перебуває в такому стані (мається на увазі фізичний і моральний стан), при якому проникнення або поява хвороби стають мож­ливими. Це трапляється тоді, коли людина перестає жити в гармонії із Всесвітом. Цей стан, як зауважують вчені, характеризується самоізоляцією на вищих рівнях буття і одночасно (оскільки без інфор­маційно-енергетичного підживлення ніяк не обійтись) всепоглинаючою «вампіричною» активністю на нижчих, так званих вітальних планах. Простіше кажучи, причиною будь-якої хвороби є гріх, вчинок, не сумісний з процесами розвитку у Всесвіті.

Ті, що винайшли препарат, а також ті, хто з ним працював, неодноразово пересвідчувалися у його дивовижних можливостях. Як, наприклад, Олександр Федорчук, співробітник Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології імені Кавецького. Він брав безпосередню участь у дослідженні препарату.

— У моєї дружини тривалий час лікарі діагностували виразкову хворобу шлунка, — розповідає науковець. — Дійшло до того, що навіть на певний час неможливо було зняти напади болю. Зондування показало, що в шлунку дві великі виразки, з’єднані між собою. До всього, у неї ще й хронічний пієлонефрит. Дружина не могла ні їсти, ні ходити. Жоден з медпрепаратів не діяв. Мені запропонували «Оріон», адже саме в той час проводились дослідження цього препарату. Ми вирішили спробувати. І трапилося диво: майже за два тижні після курсу препарату біль зник. Через певний час зробили дослідження, виразки наче й не було. На такий результат ми й не сподівались.

Хто пережив у житті бодай щось схоже, той неодмінно думав про Божу участь у своєму житті. Донині так думають у сім’ї Федорчуків. Більше того, Олександр з групою своїх колег-дослідників переконаний у тому, що неспроста «Оріон» винайдено в Україні. Вчені  кажуть, що препарат поставив стільки запитань, що крутиться голова і відповіді на які доведеться чекати не одне десятиліття. Наприклад, збагнувши механізм «Оріону», вчені сподіваються зрозуміти, чому людина старіє. Нині вчені не мають певної відповіді на це основне питання геронтології.

А ще генетики стверджують, що слов’яни несуть особливий генетичний код. Отож препарат, який допомагає представникам нашого етносу, лікуватиме весь світ.

Тетяна ОЛІЙНИК
вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com