Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

Ніч, яка дає надію і натхнення

Андріївський узвіз уже водинадцяте акумулював у своїй неповторній аурі здобутки і творчі начерки на майбутнє вітчизняних кіномитців. Унікальний кіновідеофестиваль «Відкрита ніч» щоразу знайомить прихильників жанру з новими «родзинками» рідної кіноіндустрії, яка, попри деяку упередженість когорти скептиків, усе-таки розвивається. Нехай не бурхливо, як того хотілося б сповненим енергії майстрам українського кіно. Проте поступ уперед у цьому руслі дає надію на майбутнє.

Київські небеса були цього разу прихильні до фестивалю — упродовж ночі, коли відбувався форум шанувальників і творців кіно, вони не впали на землю дощем. Добре, що майданчик, де зазвичай лунають позивні «Відкритої ночі», не «відірвали» ласі до вічних забудов товстосуми. Спостережним поглядом відзначила: щоразу фестиваль збирає під своє крило дедалі більше прихильників рідного кіномистецтва. Ніби спраглі до криниці, приходять вони на всю ніч на «київський Монмартр» (так поміж собою називають митці наш Андріївський узвіз ), щоб переглянути своє — українське кіно, насититись своїм, відкрити власне. Не голлівудський ширвжиток, виявляється, цікавить вітчизняного кіномана, а свій, український продукт. Шкода, що державним мужам не до снаги зрозуміти цю очевидну істину. Вони, вочевидь, «Відкритої ночі» іншими клопотами переймаються.

У програмі «Дубль 11» — «кодова» назва конкурсного перегляду — взяло участь 32 короткометражних фільмів — ігрових, документальних, анімаційних. «Приблуда» — ігрова короткометражка, яку зняв на Національній студії імені Олександра Довженка режисер Валерій Ямбурський, — перемогла у номінації «кращий дебютний фільм». Картина, до речі, не присмачена різними комп’ютерними спецефектами, нагадує майже гоголівську тему про Івана Івановича й Івана Никифоровича, які вічно сваряться. Йдеться в «Приблуді» про конфлікти нашого часу — поміж сусідами, які виникають без особливих підтекстів, і до сюжетних ліній таких «баталій» раптом доєднується міський песик, якого хтось виштовхав із квартири. Двох колоритних персонажів у картині-переможниці талановито відтворили Ярослав Гаврилюк і Валерій Шептикіта. І чотирилапий «актор» трапився дотепний... Словом, історія на екрані спонукає до гумору, розважливості і відкриває реалії, які, на жаль, не видно з вікон столичних висоток. Маю на увазі сучасні сільські дороги, якими ще в ХІХ столітті гоголівські герої на бричках їздили.

Ярослава Гаврилюка журі назвало кращим актором цьогорічної «Ночі» — за ролі у фільмах «Приблуда» та «Жах». Пан Ярослав зізнався, що не гонорар — головне в його роботі, а вірність заповідям майстра, яку пам’ятає ще зі студентських часів: початківцям відмовляти не можна. Прикметно, що і глядачі назвали «Приблуду» лауреатом призу власних симпатій. До речі, вже вдруге поспіль фестиваль «Відкрита ніч» транслює Перший телеканал. Таким чином ті, хто не мав змоги безпосередньо насолоджуватися новими кіно-відеороботами на Узвозі, висловлювали свої враження з допомогою інтерактивного голосування.

Арт-директор фестивалю Михайло Іллєнко відзначив цьогорічну закономірність: з-поміж призерів вирізняються ті роботи, які намагаються визначити межу між моральністю і явищами, що несумісні з нею. Часто це увиразнюється на звичайному побутовому матеріалі. Ця сентенція стосується ігрового етюду «Борг» режисера Марини Горбач (Київський національний університет театру, кіно, телебачення імені І. Карпенка-Карого), який визнано найкращим студентським фільмом. Це ж спостерігали ми в «Стіні» режисера Романа Бровка (ЗАТ «Одеська кіностудія»), а також в картині «Одна» режисера Дмитра Мойсеєва (КНУ ім. І. Карпенка-Карого), який отримав приз від оргкомітету.

Режисер Михайло Іл­лєнко — оптиміст. Попри те, що гран-прі фестивалю не дістався нікому, пан Михайло вважає, що цього разу «вродило ігрове кіно». Резюме оргкомітету акцентувало на дещо іншій обставині: «Через брак конкурсної кількості фільмів не визначено переможців у категоріях «неігрове кіно», «професійне кіно», «прем’єра одного кадру». Якщо врахувати, що фільм «Приблуда» поєднав симпатії і журі і глядачів, то його сюжет виглядає символічним: собачки немає, і справи у героїв занепадають...

І наостанок: глядачів, так само як і журі, «зачепив» фільм «Лесичку, до тебе прийшли» (режисер Яна Антонець, КНУ ім. І. Карпенка-Карого). Ця пригодницька картина отримала диплом у номінації «студентське кіно» за найкращу операторську роботу в категорії відеофільмів (оператор Сергій Никифоров). Його сюжет вражає карколомністю: автор сушить голову над сценарієм. Уявляє себе героєм, який не тільки переслідує, а й уже наздоганяє озброєного злочинця. Ще мить... і раптом у нього над головою розсувається дах, а замовники вимагають від творця прозвітувати про виконану роботу. Тепер уже тікати доводиться йому самому...

«Відкрита ніч» залишає після себе світле відчуття. Ніби у дещо прохолодному надвечір’ї тебе пригощають горнятком ароматного і цілющого чаю. Цей «напій» називається «українське кіно, яке творить». Кіно, що розвивається і дає надію: не все так погано у нашому кіномистецтві.

Сторінку підготувала
Юліана Миргородська

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com