ЗВЕРНЕННЯ ДО ДІЯЧІВ НАУКИ І КУЛЬТУРИ РОСІЇ ТА УКРАЇНИ

Ми, українці Москви і Росії, дуже стривожені та обурені тим, що не припиняються навколополітичні нападки на діяльність єдиної в Російській Федерації державної установи культури — Бібліотеки української літератури в Москві. Її створення стало втіленням громадської ініціативи, що виникла наприкінці 1980-х років минулого століття з відродження Центральної української бібліотеки. Вона існувала в місті в 1920 — 1930-х роках.

Торік уряд Москви, нарешті, надав відродженій Бібліотеці нове приміщення, що дало змогу її колективу разом з українською та російською громадськістю суттєво активізувати роботу, перетворити Бібліотеку на один з помітних національно-культурних центрів столичного мегаполісу. На повну силу запрацювали Історичний лекторій та Літературна вітальня, відкрилися читацькі клуби, проводяться літературно-музичні вечори та читання, готуються до видання нові книги, організовуються художні виставки і презентації книг, читачі нарешті отримали нормальний доступ до унікального фонду Бібліотеки, який має не тільки загальнокультурне, а й наукове значення. І все це служить єдиній меті — допомагає вихідцям з України підтримувати духовний, мовний зв’язок із землею своїх предків, а корінним росіянам — краще пізнати українську культуру, мистецтво, історію, всю розмаїтість російсько-українських культурних зв’язків.

Ми також знаємо, що на нашій історичній Батьківщині — в Україні — зберігаються такі центри російської культури, як театри російської драми, зокрема в Києві Національний академічний театр імені Лесі Українки, десятки музеїв, присвячених діячам культури та науки, серед них — Київський музей російського мистецтва, сотні бібліотек з чудовими фондами літератури російською мовою...

Вважаємо культурну взаємодію між нашими країнами та народами найважливішим засобом і умовою їхнього багатовікового традиційного добросусідства і взаєморозуміння.

Разом з тим лише через кілька місяців з часу святкового новосілля на вулиці Трифоновській, 61 на Бібліотеку української літератури почалися регулярні нападки так званих молодих політичних екологів Підмосков’я «Мєстниє». Демагогічні, з елементами безграмотного цитатного шулерства обвинувачення Бібліотеки в розпалюванні «міжнаціональної ворожнечі», галасливі пікети з вигуками «Геть!», що порушують нормальний режим її роботи, демонстративне обливання бібліотечного порогу отрутохімікатами закінчувалися черговою відозвою до столичного керівництва з вимогою «ліквідувати гніздо», «розігнати», «покарати».

Було б природним очікувати, що, розібравшись у ситуації, столичні органи культури боронитимуть свою установу від злісних наклепів. Однак замість цього у березні нинішнього року, буквально напередодні традиційного Шевченківського свята, відбулася спроба ліквідації Бібліотеки під виглядом «реорганізації», яка не вдалася через очевидну культурну контрпродуктивність та політичну провокаційність такого задуму. За Бібліотеку тоді заступилася громадськість, відомі політики й дипломати, прості громадяни Росії.

Здавалося б, справедливість тріумфує. Але залишилися непоправні втрати: була змушена піти з роботи директор Бібліотеки, професіонал бібліотечної справи, яка віддала їй 13 років життя та роботи, і ще шестеро співробітників, які не витримали такого тиску. Призначений для непотрібної реорганізації новий директор ось уже три місяці керує Бібліотекою, не знаючи ні її фондів, ні самої української літератури, ні мови. Чи можна уявити собі, щоб, скажімо, Музеєм А.П. Чехова в Ялті керувала людина, яка не вміє читати російською? Або в Київський театр російської драми прийшов художній керівник, який не знає п’єс Грибоєдова, Гоголя, Островського, того ж Чехова?..

І недоброзичливці не змінили тактику: продовжують розсилати анонімні листи «мєстних» і «політичних екологів», що знову обвинувачують колектив Бібліотеки у всіх гріхах. Багато співробітників Бібліотеки стривожені й налякані, читачі вже бояться її відвідувати. Особливу тривогу в читачів викликає ситуація, що склалася з передплатою на періодичні видання й отриманням нової української літератури.

Шановні російські та українські друзі!

В ім’я збереження дружби наших культур, для збереження живих джерел духовності нашої просимо вас взяти участь у захисті Бібліотеки української літератури в Москві від нападок, повернути спокій співробітникам і читачам, вплинути на столичне керівництво, розглянути всі можливості відтворення нормального працездатного колективу.

Бібліотека, як і національно-культурні організації, не може брати участі ні в якій політичній боротьбі, яку нам намагаються нав’язати, ми хочемо спокійного життя разом, розвитку культури в Російській Федерації, невід’ємною частиною якої є українська культура.

З повагою
Рада регіональної громадської
організації «Українці Москви»
6 червня 2007 р.