Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

Зупиніть хамство!

До проблеми ліквідації гуманітарних дисциплін у технічних внз україни:

Причина невгамовного бажання Міністерства освіти та науки України викорінити історію України та інші гуманітарні дисципліни з українських ВНЗ дуже проста. Ми живемо в суспільстві споживачів. Споживач — це той, хто зорієнтований на споживання певного продукту, вартість якого вимірюється в твердій валюті. Наприклад, країні потрібні металурги, оскільки вони виробляють метал, хіміки, бо вони виробляють продукцію хімічної промисловості, яку можна продавати. Історики, філософи, філологи нічого не виробляють. Їхні знання вважаються непрактичними, відтак вони не мають жодного сенсу. Єдиною сферою застосування філософських, історичних, культурологічних та інших знань є людські голови, людська свідомість. Ці науки зорієнтовані не на виробни­цтво матеріальних благ, а на формування світогляду, свідомості студентів, учнів. Тому вони і називаються гуманітарними. Для людини, яка мислить у межах ринкової психології, ці науки виглядають безглуздо: адже світогляд не можна продати, купити, вигідно обміняти, з’їсти врешті-решт.

Мені пригадуються слова Достоєвського про те, що людина — це така істота, яка навіть найбільшу підлість намагається виправдати шляхетними мотивами та міркуваннями. Скорочення, а в низці ВНЗ і ліквідація гуманітарних дисциплін, пояснюється активною європеїзацією України, вступом до Болонського процесу тощо. Хоча насправді за цим стоїть психологія первісного накопичення капіталу: нехай згине все, що не приносить прибутку! І негайно! На превеликий жаль, така психологія, що прикривається гаслами формування «вузького спеціаліста» («відповідно до європейського досвіду») проникла в чимало чиновницьких голів від освіти.

В українських ВНЗ, не лише технічних, а й гуманітарних, шаленими темпами, з року в рік, робиться все можливе, щоб звести викладання історії України, культурології, філософії, релігієзнавства та ін. до мінімуму, а то й прибрати з навчальних планів взагалі. Постають запитання: чому держава вирішила економити на історичній свідомості нації? На людяності? Чому вона живе гаслами «після мене хоч потоп»? Чому Міністерство освіти не розуміє, що найбільшою проблемою освіти є не відсутність інтернету в сільських школах, а приниження людини до тваринного рівня, насадження споживацького менталітету, домінування культури «тілесного низу» над культурою «голови і серця»? Чому знищуються хоч якісь канали протистояння загальному інтелектуальному та моральному виродженню нації? Навіщо країні аспірантури, які випускають кандидатів історичних та філософських наук, які потім не можуть знайти роботу, оскільки в них відбирають можливість працювати зі студентами, молоддю? Чому чиновник вважає, що на його інтелектуальний рівень, далеко на найкращий, повинна рівнятися вся країна?

Єдине, на що українські гуманітарії можуть сподіватися: епоха «кухарок при владі», «п’яних матросів», які прийшли до влади 1917-го, рано чи пізно закінчиться. Споживацькі інстинкти все-таки поступляться місцем образу людському. Щоправда, нас тоді вже не буде.

Сергій Геродотов
вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com