Пристрасті за демократією

Мене, як і всіх пересічних громадян, хвилює склад нової Верховної Ради. Якщо до неї обиратимуть демократично, то вона працюватиме на благо країни. Якщо ні - звісно, депутати дбатимуть лише про себе, бо народ їм потрібен лише на час виборів. У зв’язку з цим 13 червня 2005 року я написав листа Голові ВР Володимиру Литвину, але впродовж двох місяців відповіді не отримав. Тоді звернувся до редактора газети «Персонал Плюс». Мого листа редакція переслала Верховній Раді. Цього разу відповідь я отримав, але вона викликала багато запитань.

Знаючи, що нічого нового у ВР мені не скажуть, я хотів би у формі дискусії отримати відповідь від пересічних громадян України на такі запитання.

1.     Чи можна назвати вибори демократичними, якщо:

• їх буде проведено по закритих від народу партійних списках (я розумію, що ці списки мають складатися пропорційно національному складу населення країни)?
• народ абсолютно не впливає на персональний склад виборчого органу?
• народ не може відкликати депутата?

2.     Які відомості (дані) про кандидата в депутати мають бути відомі виборцю? Хотілося б, аби там були:

• вік;
• освіта;
• фах;
• національність;
• майновий ценз;
• наявність судимості;
• скільки і кому дав грошей за місце в партійному списку;
• якою мірою кандидат споріднений до знаних у країні людей.

Вважаю, що ці дані (а може, й інші, наприклад, стан здоров’я) повинні бути доведені до відома ЦВК, а ЦВК має знайти метод, як довести цю інформацію до широкого загалу. Якщо кандидат у депутати повідомив про себе недостовірні дані, то він має бути виключений з виборчого списку.

3.     Яким чином на виборчих дільницях відомості про кандидатів у депутати буде доведено до виборця?

4.     Якщо на дільниці всі ці відомості про кандидатів не буде доведено до виборців, то чи можна вважати вибори таким, що відбулися?

Великий вплив на демократичність виборів до ВР, на мою думку, може мати результат розгляду Верховним Судом питання про депутатський імунітет, ініційований Президентом Віктором Ющенком. Позбавлення всіх депутатів недоторканності сприятиме зростанню довіри до Президента.

Незахищені верстви населення від тандему Ющенко — Тимошенко отримали благ більше, ніж від усіх інших попередніх керманичів. Якби відбулися демократичні вибори і до ВР, то це було б базовим фундаментом для відбудови країни.

Зовсім незрозумілі останні кроки Президента на ниві демократії:

• братання з Януковичем і пов’язані з цим обіцянки і векселі;
• відставка уряду без вагомих причин і пояснень своєму народу такого кроку;
• коли Ющенко був щирий — на Майдані чи у вересні — жовтні 2005 року? Чи може змінено суфлерів?

Замкнута каста політикуму державу до добра не доведе. Це не більше, ніж робити приємну міну за поганої гри.

Як на мене, якісний склад Верховної Ради може обрати виборець за умови досконалої, правдивої і завчасної поінформованості про кожного кандидата у депутати ВР і можливості впливу виборця на вилучення зі списку тих, кому він не довіряє.

Державі потрібні політики-патріоти, а не ті, хто за свої шкурні інтереси продає інтереси національні і державні. Влада повинна бути ідеологічною, але не зі знаком «мінус». Нинішній виборчий закон цього не не передбачає, а отже, все буде як і раніше: розкрадатимуть українську землю і грабуватимуть український народ.

Микола Антал
Ужгород