Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

ЗМІЦНЮЮЧИ МОВУ - ЗМІЦНЮЄМО ДЕРЖАВУ

27 жовтня у Міжре­гіональній Академії уп­равління персоналом відбулася науково-прак­тична конференція «Ук­раїнознавство в системі вищої школи», організо­вана кафедрою украї­нознавства, Інститутом культурологічних та ет-нополітичних дослід­жень, Українсько-Китайським науково-мето­дичним інститутом між­народної освіти та про­блем управління ім. Конфуція МАУП спільно з Науково-дослідним інститутом українознав­ства МОНУ. В роботі конференції взяли участь відомі політичні, громадські, культурні діячі, а також представ­ники вітчизняної науки й освіти, центрів украї­нознавства з усіх регі­онів України. За їхньою роботою в режимі теле­мосту спостерігали інші учасники з близько 15-ти регіональних під­розділів МАУП, які, своєю чергою, мали мож­ливість в онлайновому режимі висловити свою думку щодо питань, які обговорювалися на кон­ференції.

Привітав учасників конференції віце-пре­зидент МАУП, ректор Академії, професор Ми­кола Головатий. Він на­голосив на унікальності українознавства як дис­ципліни. Вивченню саме цього предмета Академія приділяє особливу увагу. «Украї­нознавство — не­від'ємний складник на­ціональне-патріотич­ного виховання, без якого важко було б уявити формування цілісної, гармонійної особистості, — наголо­сив ректор. — Без пе­ребільшення, саме МАУП намагається дба­ти про те, щоб питання підготовки фахівців справді поєднувалося з формуванням особи­стості. Ми багато ро­бимо для того, щоб від нашого оточення, того, як виглядають наші корпуси, пам'ятники, каплички, все, що ми споруджуємо, до того, що ми видаємо в Ака­демії (а видаємо ми дуже багато книг), у який спосіб будуємо навчальний процес — все спрямовано на те, аби молода людина, яка отримає диплом про вищу освіту, водночас формувалась як осо­бистість. Академія — один із небагатьох вітчизняних ВНЗ, де діють кафедри украї­нознавства та право­славної віри. МАУП та­кож проводить велику позанавчальну роботу. Українознавчі студії — частина такої роботи, складник навчально-виховного процесу, спрямованого на розвиток цілісної, гармон­ійної особистості».

Історико-методологічним засадам сучасної української національ­ної ідеї було присвяче­но виступ народного депутата України Геннадія Удовенка. Така концепція, на його дум­ку, нині як ніколи по­трібна молодій Ук­раїнській державі.

Без національної ідеї перспективи існу­вання та розвитку будь-якої нації є сумнівними. І насторожує той факт, що нинішня влада до­сить «прохолодно» ста­виться до питання іде­ології. «Українське сус­пільство повинно вирі­шити питання вкрай ак­туальні, що стосуються, зокрема, сучасної по­літичної ситуації в дер­жаві, — зазначив народ­ний депутат. — Питан­ня ці опосередковано пов'язані з процесами розвитку держави і гро­мадянського суспіль­ства, формуванням ук­раїнської національної ідеології, особливостя­ми етнонаціональної ідентичності. Осново­положна ланка, на якій має триматися вся кон­цепція державності — це об'єднавча ідеоло­гія, яку назвемо україн­ською національною ідеєю. Й досі у нас не­має державної ідеології, тож яку державу ми мо­жемо збудувати? Наше головне завдання — ухвалити документ, який визначав би ідеологію у нашій державі». На сучасному етапі є не­обхідність об'єднання України на основі на­ціональної ідеї. Усі ук­раїнці, незалежно від етнічного походження, становлять одну полі­тичну націю. І лишень у такому напрямі ми повинні реалізовувати національну ідею, втілювати в ній національні інтереси, що сто­суються усіх сфер жит­тєдіяльності суспіль­ства. Науково обгрунто­вана сучасна націо­нальна ідея мала б зі­грати роль інтеграцій­ної універсальної мат­риці для самореалізації українського народу та реалізації його інте­ресів.

Після консолідації сус­пільства національна ідея стає його світоглядною, ду­ховною основою. Тісно пов'язане з національною ідеєю, вважає Геннадій Удовенко, питання націо­нальної самоідентифікації. Населення України має поліетнічний склад, тож це потребує від усіх владних інституцій виваженої на­ціональної політики. У контексті української на­ціональної ідеї важливим питанням є підтримка та розвиток української мови. Мова — один із головних чинників, що визначає дер­жавність. Зміцнюючи ук­раїнську мову, ми зміцнює­мо українську державу.


Реалізувати українську на­ціональну ідею, на думку Геннадія Удовенка, немож­ливо без її популяризації у суспільстві. І передусім серед молоді. Провідна роль у цьому процесі, без­перечно, належить вищій школі. Українством повин­на дихати вітчизняна осві­та та наука. Тож україно­знавство, як окремий предмет, повинно викладатися в усіх ВНЗ. Народ­ний депутат високо оцінив здобутки на цій ниві Міжрегіональної Академії управління персоналом — вищого навчального за­кладу українського за ду­хом.

Стану і перспективам вивчення українознавства в системі вищої школи дав оцінку доктор філологіч­них наук, професор, директор Науково-дослідного інституту українознавства МОН України, завідувач ка­федри українознавства МАУП Петро Кононенко. Сучасний стан викладання предмета у вищій і се­редній школі він оцінив як незадовільний, вказавши на нерозуміння деякими високопосадовцями, зок­рема з Міністерства осві­ти та науки, надзвичайної важливості українознавчих студій. Тим прикрішою є бездіяльність чиновників на тлі вияву неабиякого інтересу до української історії, мови та культури у світі. Про це свідчить, зок­рема, недавній форум «Ук­раїнська мова: вчора, сьо­годні, завтра», у якому взя­ли участь представники понад 20 країн. «Цей фо­рум став усвідомленням того, що Україна без своєї мови не постане перед світовим товариством як суверенна держава, як суб'єкт історичного роз­витку, — зазначив Петро Кононенко. — Українська мова органічно поєднана з українознавством, і той, хто цього не розуміє, не здійснює державотворчих завдань України».

У Міжрегіональній Ака­демії управління персона­лом створено повноцінну кафедру українознавства, видається українська кни­га, Академія проводить на­укові та культурно-мис­тецькі заходи, привертаю­чи увагу громадськості до нагальних проблем української сучасності та пропагуючи українську ідею. «Саме Академія скликає нас на зібрання і просить дати відповідь на запитання: «Як нам жити і куди нам іти?» Або ми дамо відповідь на запитання: «Хто ми і що ми?», або не станемо народом. Нам не треба чужого, проте чому ми зреклися свого? Украї­нознавство не спрямоване проти когось, воно спря­моване на усвідомлення того, ким ми маємо бути», — так завершив свій виступ Петро Кононенко.

Питань українознавчих студій і досліджень, викла­дання предмета в системі вищої школи, зокрема істерико-методологічних засад українознавства як науки та застосування ук­раїнознавчих методик у навчально-виховному про­цесі, торкнулися у своїх виступах інші відомі на­уковці, які працюють у цьому напрямі: кандидат філологічних наук, профе­сор Василь Яременко, док­тор філологічних наук, про­фесор Анатолій Козлов, доктор історичних наук, професор, директор Східного інституту украї­нознавства ім. Ковальських Володимир Кравченко, кандидат мистецтвознав­ства, старший науковий співробітник Науково-до­слідного інституту украї­нознавства МОНУ Лариса Горенко-Баранівська. На­уковці виробили спільну позицію щодо подальшо­го розвитку українознавчої науки, застосування її ме­тодик у викладанні широ­кого кола навчальних дис­циплін для становлення та розвитку національно-пат­ріотичної свідомості.

Богдан ВОЙТЕНКО

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com