Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
|
||
ЗМІЦНЮЮЧИ МОВУ - ЗМІЦНЮЄМО ДЕРЖАВУ27 жовтня у Міжрегіональній Академії управління персоналом відбулася науково-практична конференція «Українознавство в системі вищої школи», організована кафедрою українознавства, Інститутом культурологічних та ет-нополітичних досліджень, Українсько-Китайським науково-методичним інститутом міжнародної освіти та проблем управління ім. Конфуція МАУП спільно з Науково-дослідним інститутом українознавства МОНУ. В роботі конференції взяли участь відомі політичні, громадські, культурні діячі, а також представники вітчизняної науки й освіти, центрів українознавства з усіх регіонів України. За їхньою роботою в режимі телемосту спостерігали інші учасники з близько 15-ти регіональних підрозділів МАУП, які, своєю чергою, мали можливість в онлайновому режимі висловити свою думку щодо питань, які обговорювалися на конференції. Привітав учасників конференції віце-президент МАУП, ректор Академії, професор Микола Головатий. Він наголосив на унікальності українознавства як дисципліни. Вивченню саме цього предмета Академія приділяє особливу увагу. «Українознавство — невід'ємний складник національне-патріотичного виховання, без якого важко було б уявити формування цілісної, гармонійної особистості, — наголосив ректор. — Без перебільшення, саме МАУП намагається дбати про те, щоб питання підготовки фахівців справді поєднувалося з формуванням особистості. Ми багато робимо для того, щоб від нашого оточення, того, як виглядають наші корпуси, пам'ятники, каплички, все, що ми споруджуємо, до того, що ми видаємо в Академії (а видаємо ми дуже багато книг), у який спосіб будуємо навчальний процес — все спрямовано на те, аби молода людина, яка отримає диплом про вищу освіту, водночас формувалась як особистість. Академія — один із небагатьох вітчизняних ВНЗ, де діють кафедри українознавства та православної віри. МАУП також проводить велику позанавчальну роботу. Українознавчі студії — частина такої роботи, складник навчально-виховного процесу, спрямованого на розвиток цілісної, гармонійної особистості». Історико-методологічним засадам сучасної української національної ідеї було присвячено виступ народного депутата України Геннадія Удовенка. Така концепція, на його думку, нині як ніколи потрібна молодій Українській державі. Без національної ідеї перспективи існування та розвитку будь-якої нації є сумнівними. І насторожує той факт, що нинішня влада досить «прохолодно» ставиться до питання ідеології. «Українське суспільство повинно вирішити питання вкрай актуальні, що стосуються, зокрема, сучасної політичної ситуації в державі, — зазначив народний депутат. — Питання ці опосередковано пов'язані з процесами розвитку держави і громадянського суспільства, формуванням української національної ідеології, особливостями етнонаціональної ідентичності. Основоположна ланка, на якій має триматися вся концепція державності — це об'єднавча ідеологія, яку назвемо українською національною ідеєю. Й досі у нас немає державної ідеології, тож яку державу ми можемо збудувати? Наше головне завдання — ухвалити документ, який визначав би ідеологію у нашій державі». На сучасному етапі є необхідність об'єднання України на основі національної ідеї. Усі українці, незалежно від етнічного походження, становлять одну політичну націю. І лишень у такому напрямі ми повинні реалізовувати національну ідею, втілювати в ній національні інтереси, що стосуються усіх сфер життєдіяльності суспільства. Науково обгрунтована сучасна національна ідея мала б зіграти роль інтеграційної універсальної матриці для самореалізації українського народу та реалізації його інтересів. Після консолідації суспільства національна ідея стає його світоглядною, духовною основою. Тісно пов'язане з національною ідеєю, вважає Геннадій Удовенко, питання національної самоідентифікації. Населення України має поліетнічний склад, тож це потребує від усіх владних інституцій виваженої національної політики. У контексті української національної ідеї важливим питанням є підтримка та розвиток української мови. Мова — один із головних чинників, що визначає державність. Зміцнюючи українську мову, ми зміцнюємо українську державу. Реалізувати українську національну ідею, на думку Геннадія Удовенка, неможливо без її популяризації у суспільстві. І передусім серед молоді. Провідна роль у цьому процесі, безперечно, належить вищій школі. Українством повинна дихати вітчизняна освіта та наука. Тож українознавство, як окремий предмет, повинно викладатися в усіх ВНЗ. Народний депутат високо оцінив здобутки на цій ниві Міжрегіональної Академії управління персоналом — вищого навчального закладу українського за духом. Стану і перспективам вивчення українознавства в системі вищої школи дав оцінку доктор філологічних наук, професор, директор Науково-дослідного інституту українознавства МОН України, завідувач кафедри українознавства МАУП Петро Кононенко. Сучасний стан викладання предмета у вищій і середній школі він оцінив як незадовільний, вказавши на нерозуміння деякими високопосадовцями, зокрема з Міністерства освіти та науки, надзвичайної важливості українознавчих студій. Тим прикрішою є бездіяльність чиновників на тлі вияву неабиякого інтересу до української історії, мови та культури у світі. Про це свідчить, зокрема, недавній форум «Українська мова: вчора, сьогодні, завтра», у якому взяли участь представники понад 20 країн. «Цей форум став усвідомленням того, що Україна без своєї мови не постане перед світовим товариством як суверенна держава, як суб'єкт історичного розвитку, — зазначив Петро Кононенко. — Українська мова органічно поєднана з українознавством, і той, хто цього не розуміє, не здійснює державотворчих завдань України». У Міжрегіональній Академії управління персоналом створено повноцінну кафедру українознавства, видається українська книга, Академія проводить наукові та культурно-мистецькі заходи, привертаючи увагу громадськості до нагальних проблем української сучасності та пропагуючи українську ідею. «Саме Академія скликає нас на зібрання і просить дати відповідь на запитання: «Як нам жити і куди нам іти?» Або ми дамо відповідь на запитання: «Хто ми і що ми?», або не станемо народом. Нам не треба чужого, проте чому ми зреклися свого? Українознавство не спрямоване проти когось, воно спрямоване на усвідомлення того, ким ми маємо бути», — так завершив свій виступ Петро Кононенко. Питань українознавчих студій і досліджень, викладання предмета в системі вищої школи, зокрема істерико-методологічних засад українознавства як науки та застосування українознавчих методик у навчально-виховному процесі, торкнулися у своїх виступах інші відомі науковці, які працюють у цьому напрямі: кандидат філологічних наук, професор Василь Яременко, доктор філологічних наук, професор Анатолій Козлов, доктор історичних наук, професор, директор Східного інституту українознавства ім. Ковальських Володимир Кравченко, кандидат мистецтвознавства, старший науковий співробітник Науково-дослідного інституту українознавства МОНУ Лариса Горенко-Баранівська. Науковці виробили спільну позицію щодо подальшого розвитку українознавчої науки, застосування її методик у викладанні широкого кола навчальних дисциплін для становлення та розвитку національно-патріотичної свідомості. Богдан ВОЙТЕНКО Інші статті номеру |
||
© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено. Передрук матеріалів тільки за згодою редакції. З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com |