Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
|
||
ЗАХИСТИМО НЕДЕРЖАВНІ ВИЩІ НАВЧАЛЬНІ ЗАКЛАДИЗВЕРНЕННЯ Представницьких зборів недержавних вищих закладів освіти України Президенту України Голові Верховної Прем'єр-міністрові України Змушені звернутися до вас за захистом своїх конституційних прав і законних інтересів як до найвищих державних посадових осіб України. Нині один з центральних органів виконавчої гілки влади, а саме Міністерство освіти і науки України, всупереч частині 2 статті 19 Конституції України чинить безпрецедентний тиск на систему недержавних закладів освіти, намагаючись повністю знищити її. Міністерство освіти і науки України провадить політику примусової незаконної реорганізації юридичних осіб різних організаційно-правових форм, що надають освітні послуги широким верствам населення, у єдину для всіх форму — приватний заклад. Наразі чинним цивільним і господарським законодавством такої організаційно-правової форми взагалі не передбачено. Державний класифікатор України «Класифікація організаційно-правових форм господарювання» ДК 002:2004, затверджений наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28 травня 2004 р. № 97, з невідомих підстав прирівнює заклад до установи. Відповідно на заклад поширюватимуться всі імперативні норми Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV, надалі за текстом — ЦКУ, щодо обмеження прав засновника на управління установою (стаття 101 ЦКУ), неможливість зміни засновником мети установи не інакше як за рішенням суду (стаття 103 ЦКУ) та ін. Вважаємо, що дії Міністерства освіти і науки України не відповідають чинному законодавству з таких міркувань. 1. Відповідно до п. 7 статті 18 Закону України «Про освіту» від 23 травня 1991 року № 1060-ХП, навчальний заклад повинен мати власну назву, в якій обов'язково вказується його тип (дитячий садок, школа, гімназія, ліцей, колегіум, коледж, Інститут, консерваторія, академія, університет та ін.) та організаційно-правова форма. Згідно зі статтею 90 ЦКУ, юридична особа повинна мати своє найменування, де було б вказано її організаційно-правову форму. У найменуванні установи має бути інформація про характер її діяльності. З 1 липня 2004 року процедуру створення та реєстрації юридичних осіб визначає відповідний Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15 травня 2003 року №755-IV. Згідно зі статтею 3, дія цього Закону поширюється на державну реєстрацію всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, а також фізичних осіб-підприємців. Закон може встановлювати особливості державної реєстрації об'єднань громадян (зокрема профспілок), благодійних організацій, партій, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, банків, торгово-промислових палат, фінансових установ (зокрема кредитних спілок), бірж, а також інших установ та організацій. Об'єднання громадян (зокрема професійні спілки), благодійні організації, партії, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, банки, торгово-промислові палати, фінансові установи (зокрема кредитні спілки), біржі, інші установи та організації, для яких законом встановлено особливості державної реєстрації, набувають статусу юридичної особи лише з моменту їх державної реєстрації у порядку, встановленому цим Законом. Відповідно до частини 1 статті 23 цього Закону, юридична особа повинна мати своє найменування, де була б інформація про її організаційно-правову форму та назву. У пп. 3.4.6 Державного класифікатора України «Класифікація організаційно-правових форм господарювання» ДК 002:2004, наведено таке визначення: «приватна організація (установа, заклад) — утворюється на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства або на основі приватної власності суб'єкта господарювання — юридичної особи». Це визначення суперечить статті 83 ЦКУ, яка визначає види організаційно-правових форм юридичних осіб: їх можна створювати у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об'єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві (п. 1 статті 83 ЦКУ). Установою є організація, створена однією або кількома особами (засновниками), які не беруть участі в управлінні нею, шляхом об'єднання (виділення) їхнього майна для досягнення мети, визначеної засновниками, за рахунок цього майна. Звертаємо особливу увагу, що жодним законом не передбачено такої організаційна-правової форми, як приватний вищий навчальний заклад. Якщо засновники вищого навчального закладу не хочуть втрачати контроль над юридичною особою, яку створюють, а з визначення установи випливає саме втрата засновниками можливості управління установою, вони мають законне право заснувати вищий навчальний заклад саме у формі господарського товариства. Змушувати перереєстровувати вже створені вищі навчальні заклади у юридичні особи інших організаційно-правових форм ані Міністерство освіти і науки України, ані інший державний орган не мають права. Така вимога суперечить і Конституції України, і законодавству. 2. У Законі України «Про вищу освіту» термін «вищий навчальний заклад приватної форми власності» згадується лише з метою класифікації вищих навчальних закладів за формою власності, а саме, згідно зі статтею 1 цього Закон, вони поділяються на: — вищі навчальні заклади державної форми власності; — вищі навчальні заклади, що перебувають у власності Автономної Республіки Крим; — вищі навчальні заклади комунальної форми власності; — вищі навчальні заклади приватної форми власності. З наведеного можна дійти висновку, що цей Закон не встановлює нових організаційно-правових форм і не змінює чинних. На цій підставі, оскільки шляхом листування та роз'яснювальної роботи нам не вдалося змінити позицію Міністерства освіти і науки України на конструктивну, задля усунення порушень законодавства, його дискримінаційного застосування до приватних закладів освіти, ПРОСИМО: 1. Вказати Міністерству освіти і науки України на неприпустимість незаконних вимог щодо примусової зміни приватними закладами освіти їхньої організаційно-правової форми. 2. Винести на розгляд Верховної Ради України законопроект, яким передбачити внесення змін до Закону України «Про освіту» та Закону України «Про вищу освіту» в частині, що заклади освіти можна створювати в будь-яких організаційно-правових формах на розсуд засновника, або доповнити Цивільний кодекс України розділом про таку організаційно-правову форму, як «заклад», визначивши, хто і в який спосіб його створює, бере участь в управлінні, розподілі прибутків і збитків, розпоряджається майном та ін. 3. До законодавчого вирішення питання щодо організаційно-правових форм недержавних закладів освіти накласти мораторій на погодження Міністерством освіти і науки України статутів «приватних вищих начальних закладів». 4. Зобов'язати Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики привести власні нормативні акти у відповідність чинному законодавству. 5. Зобов'язати Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва внести зміни до п. 2.4 «Вимог щодо написання найменування юридичної особи або її відокремленого підрозділу», що затверджені наказом Держкомпідприємництва від 9 червня 2004 р. № 65, через увідповіднення його до Закону України «Про освіту». Голова зборів М.ГОЛОВАТИЙ Інші статті номеру
|
||
© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено. Передрук матеріалів тільки за згодою редакції. З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com |