![]() Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
|
![]() |
![]() |
![]() |
||
![]() |
||
![]() |
||
Цікавість може бути небезпечноюДослідники з університету Вісконсін-Медісон вирішили з'ясувати, до яких наслідків може призвести людська цікавість. Виявилося, що люди а) готові піддати себе явній небезпеці, аби дізнатися «а що буде, якщо», і б) постфактум зовсім не схвалюють своєї поведінки. Початковою тезою, на яку спиралися дослідники, була теза, що «цікавість породжується глибинним бажанням людини дозволити неясне питання, незалежно від можливої шкоди». Для того, щоб перевірити цю думку, вчені спочатку видали 54 студентам, учасникам експерименту ручки, серед яких були і ручки-електрошокери. У деяких людей ті ручки, які повинні були вдарити струмом, були відзначені червоними наклейками, а безпечні - зеленими, у інших на всіх ручках були незрозумілі жовті наклейки. Учасникам було дозволено натискати на будь-які ручки. Після цього з'ясувалося, що ті учасники, у яких на ручках були жовті наклейки, в цілому вивчили і натиснули на більшу кількість ручок, очевидно, вони намагалися зрозуміти, які з них електрошокери. Ті ж, хто вивчав ручки з червоними і зеленими наклейками часто вважали за краще брати в руки електрошокери, очевидно, щоб зрозуміти, нехай і зі шкодою для себе, що після цього станеться. Інший експеримент полягав у тому, що його учасникам пропонували поглянути на екран комп'ютера, на якому було 48 кнопок. Кожна кнопка видавала певний звук - іноді це могла бути приємна мелодія, а іноді - щось вкрай неприємне, на кшталт скреготіння нігтів по дошці. На кнопках було написано, які звуки вони викликають, але до них були додані кнопки з знаками питання, про які нічого не було відомо. Експеримент показав, що ті люди, у яких на екрані було більше знаків питання, і кнопок натискали більше - в середньому 39, а ті, кому функції більшості кнопок були зрозумілі, натискали в середньому 28. Висновок з усього цього робиться дуже простий - цікавість може бути дуже корисною для людського розуму, але може і приводити до небезпечних наслідків для зацікавленого. При цьому, так як ті учасники експерименту, які пішли на поводу у своєї цікавості, пізніше заявили, що вони часто відчували себе погано, задовольнивши цю потребу, то психологи зробили ще один висновок, про те, що хоча цікавість і притаманна більшості людей, але цю рису можна вважати їх недоліком. Втім, де було б зараз людство, якби не згорали від цікавості... Інші статті номеру
|
![]() |
![]() ![]() |
© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено. Передрук матеріалів тільки за згодою редакції. З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com |
![]() |
![]() |