Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

ОПОЗИЦІЯ ЧАСТКОВО ОБ’ЄДНАЛАСЯ

Юлія Тимошенко підписала декларацію про спільну участь у виборах з Арсенієм Яценюком — як у мажоритарних округах, так і за єдиним списком.

За інформацією «Української правди», Тимошенко передала текст зі своїм автографом через адвоката Сергія Власенка. 

У документі Тимошенко та Яценюк заявляють про об’єднання перед загрозою встановлення в Україні авторитарного режиму. Вони домовилися сформувати єдиний список для виборів за пропорційною системою на базі партії «Батьківщина», а після виборів — спільну фракцію в новій Верховній Раді. Фактичним першим номером списку буде Арсеній Яценюк.

На виконання плану про передвиборче злиття, Олександр Турчинов від «Батьківщини» та Микола Мартиненко від «Фронту змін» останні дні присвятили узгодженню єдиних кандидатів від Комітету опору диктатурі за мажоритарними округами. За словами джерел, станом на вівторок вони пройшли 70% мажоритарників.

Очікується, що список «Батьківщини», окрім партії Тимошенко, включатиме висуванців від «Фронту змін», «За Україну», партій «Реформи та порядок», «Народної самооборони» та Народного Руху України.

Не до кінця вирішено питання з Анатолієм Гриценком. До останнього часу він не полишав надій створити спільний список з «Ударом» Віталія Кличка. Але це тепер виглядає малоймовірним.

Джерела розповідають, що КОД запропонував персонально Гриценку місце в першій п’ятірці списку, а також два — в прохідній частині списку. Водночас владі вигідно, щоб він балотувався окремо. Амбіції лідерів дрібних опозиційних сил підігрівають чутками, що прохідний бар’єр знизять з п’яти відсотків до двох, що подарує надію Гриценку та Катеринчуку на самостійний успіх.

Окрім того, в зниженні бар’єру зацікавлена Наталія Королевська, яка опинилася в абсурдній ситуації — на розкрутку її політичного проекту кинуто величезні суми, але шансів на подолання 5% у неї немає — і щоб зберегтися в політиці, Королевській слід висуватися за мажоритарним округом, кинувши свою «Україна — вперед» напризволяще.

Продовжує переговори з Комітетом опору диктатурі Микола Катеринчук — джерела розповідають, що він теж висловив претензії на три місця у прохідній частині списку та, жартома або серйозно, порушив питання про підтримку його кандидатури на виборах... мера Києва.

Поки єдиним кандидатом на посаду столичного мера залишається Віталій Кличко. Але умовою під­тримки боксера з боку Комітету опору диктатурі є висунення ним своїх мажоритарників за узгодженням з КОД.

Кличко не передав свої прізвища на Турівську, де засідають Турчинов з Мартиненком. За інформацію з КОД, Кличку готові віддати 20 округів, переважно в Києві та Київській області. Сам Кличко заявив, що має 70 кандидатів-мажоритарників з 225 можливих.

Немає ясності з «Нашою Україною». Минулого вівторка на засідання КОД прийшов Валентин Наливайченко та оголосив, що партія балотуватиметься в рамках КОД та не висуватиме свого окремого списку, а хоче узгодити мажоритарників. Але, за словами джерел, він зробив це без погодження з Віктором Ющенком.

Амбіції Наливайченка — стати кандидатом від КОД за округом у Тернопільській області, а також отримати такий самий статус для керівника виконкому «Нашої України» Сергія Бондарчука на окрузі в Києві та для Володимира В’язівського у Львівській області.

Якщо домовленості доживуть до висунення кандидатів у липні-серпні 2012 року, а Гриценка таки приймуть до КОД, єдиний список включатиме всі більш-менш відомі опозиційні сили, окрім «Свободи» та «Удару», які не приховують бажання іти окремо.

І якщо шанси «Удару» на подолання бар’єру непогані, то «Свобода» має зробити непростий вибір — або виставляти свій зірковий список та намагатися подолати 5 відсотків, або висунути список дублерів на чолі з братом Тягнибока депутатом Львівської облради Андрієм, а найсильніших кандидатів пустити за мажоритарними округами, де вони будуть висунуті від Комітету опору диктатурі.

Визначається зі своїм форматом у виборах і Партія регіонів. За словами джерел, станом на кінець березня визначено, що список очолить прем’єр і керівник партії Микола Азаров. Стара гвардія перемогла групу Льовочкіна, яка просувала на це місце Сергія Тігіпка.

Водночас, оскільки Азаров у багатьох асоціюється з політиком минулого, вирішено не акцентувати увагу на ньому під час виборів. Регіонали збираються обрати 10-15 облич партії, які використовуватимуть у візуальній рекламі — у роликах та на білбордах. Азаров буде лише одним з них. Кожне «обличчя» відповідатиме за тематичний блок в агітації.

Крім того, схоже, саме Андрій Клюєв все ж таки буде начальником виборчого штабу регіоналів. Джерела розповідають, що він піде у відпустку на час виборів з посади секретаря Ради нацбезпеки, яка не має жодного суттєвого впливу на процеси в країні.

Неприємною новиною для деяких регіоналів стало ініційоване їхньою ж партією рішення Конституційного суду, яким заборонено паралельне балотування. Посилюється конкуренція за прохідні округи та першу сотню списку.

Уже відома конфліктна історія з округом в Києві на Солом’янці, де Партія регіонів визначила своїм висуванцем Максима Луцького. На цій же території у 2002 обирався до парламенту Василь Горбаль, який не збирається здаватися та хоче скласти конкуренцію своєму однопартійцю.

Цікава історія у Черкаській області. Один з округів, який включає Золотоношу, Канівський та Чорнобаївський райони, багато років «пестив» відомий латифундіст Богдан Губський. Зараз він розгортає там свою виборчу кампанію. Але статус провладного кандидата він не отримав — це «звання» було закріплено за іншим перебіжчиком із БЮТ Антоном Яценком.

На додачу округ Губського збираються перекроїти — і частину «відгодованого» електорату він втратить. Тож на Черкащині можна очікувати гостросюжетні змагання «земельна мафія» проти «тендерної мафії».

Паралельне балотування, яке ускладнило життя багатьом провладним кандидатам, було заборонено рішенням Конституційного суду від 5 квітня 2012 року.

Подання про це було зроблено 51 депутатом від фракції регіоналів та групи Рибакова, які до цього так само дружньо проголосували за закон про вибори у цій же редакції.

За задумом влади, скасування паралельного балотування має оголити мажоритарку від потужних опозиціонерів, які злякаються перспективи програти на окрузі та поховаються у списках.

Але, насправді, найболючіше скасування паралельного балотування ударить по союзникам регіоналів — блоку Литвина і комуністам Симоненка.

Не секрет, що саме ці двоє наполягали на етапі написання нового закону про вибори, щоб він містив право кандидата балотуватися одночасно за списком і мажоритарним округом.

Наприклад, збирався іти за списком комуністів і по округу на Волині перший віце-спікер Адам Мартинюк, де його головним конкурентом мав стати мільйонер Ігор Єремєєв. Але тепер, з огляду на заборону паралельного балотування, він має визначатися. Враховуючи ризик програти мажоритарку, Мартинюку спокійніше буде в списку.

Так само паралельне балотування було підстраховкою для Литвина. Тепер же, після рішення КС, він має кинути свою Народну партію та висуватися за мажоритарним округом у Новоград-Волинському.

Обговорюючи сумну новину про заборону паралельного балотування, мало хто звернув увагу, що саме рішення Конституційного суду було ухвалено за сумнівних обставин.

Обгрунтовуючи у квітні 2012 року вилучення цієї підстраховочної норми з закону про вибори, КС посилається на своє рішення від 26 лютого 1998 року. Спра­вді, тоді КС заборонив паралельне балотування, оскільки воно «не забезпечує рівне виборче право».

Нагадаємо: у 1998 році закон про вибори справді містив дискримінаційну норму, яка змусила КС ухвалити тоді це рішення. Закон зразка 1998 забороняв висувати кандидатами у округах від тих партій, які не виставляли свої списки для обрання за пропорційною частиною.

Простіше кажучи, якщо умовна партія не висунула свій список, то і мажоритарника вона не мала права висувати. Саме в цьому Конституційний суд 1998 року побачив «незабезпечення рівного виборчого права».

Але цієї норми, дискримінаційної для партій, які не висувають свої списки, немає і не було в нинішньому законі про вибори! Тобто для ухвалення свого рішення від 5 квітня 2012-го Конституційний суд використав аргументацію, яка застосовувалася за інших обставин.

Ну а, простіше кажучи, Конституційний суд підігнав базу під потрібне рішення. Бюро замовлень працює там без збоїв.

Сергій Лещенко,
Українська Правда

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com