Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

«Не їжа зло, а черевоугодництво»

Їжа багато в чому визначає духовний стан і помисли людини. Адже недаремно ще з дитинства ми засвоюємо: «В здоровому тілі — здоровий дух».

Сучасні медики постійно переконуються в аксіоматичній незаперечності цього виразу. Сьогодні пішли у минуле епідемії таких страшних хвороб, як тиф, чума, холера, які призводили до масової загибелі людей. Замість того на перше місце вийшли хвороби, причина яких — сама людина і її «манера» жити. Атеросклероз, ожиріння, цукровий діабет, рак, гіпертонія — ось далеко не повний перелік хвороб, які породжені «черевоугодництвом», стресами, малорухомим способом життя.

Постійний поспіх, переїдання «на ходу», захоплення жирною, пряною, солодкою їжею, конфлікти на роботі і вдома, матеріальні проблеми, невлаштованість, хроніостреси, постійне недосипання та використання стимуляторів для підтримки роботоздатності, алкоголю і наркотиків — для відходу від життєвої реальності — ось типова картина життя сучасної людини.

Ми стоїмо на межі катастрофи — скорочується середня продовжуваність життя. Вона складає у чоловіків 57 років, у жінок — 72 роки. Виросла смертність.

До того ж значна кількість померлих припадає на людей працездатного віку, велика дитяча смертність і особливо немовлят. А це вже загроза самому виживанню української нації. Іншими словами, на тлі економічної нестабільності — ознаки і демографічної кризи.

Де ж вихід з цієї трагічної ситуації? Він зовсім поряд. Варто лише оглянутися назад і згадати. І не просто згадати, а уважно вивчити життя наших пращурів, не сліпе копіювання, а саме переконання і прийняття тілом і душею, розумом їхньої «правди життя» — ось ключ до фізичного, духовного і національного відродження. Адже саме національні традиції, звичаї вірування, досвід — невичерпне джерело нашої духовної і моральної сили. Адже вони відзначають колективний досвід багатьох поколінь і сягають своїми коріннями у глибоку давнину. Адже для нас у всіх відношеннях здоровіше і корисніше наше рідне, українське, те, до чого ми звикли, що явилося з досвіду століть, передається від батьків до дітей і виправдовується місцевістю, кліматом, способом життя. Добре переймати чуже, але і свого залишати не варто, і завжди його необхідно вважати всьому основою — так радили ще земські лікарі.

Збирачами і хранителями приготування простої і одночасно корисної їжі були монастирі з їхнім патріархальним укладом, завжди благо сприятливим місцезнаходженням серед лісів, на берегах річок або озер, де живлять і лікують і земля, і вода, і повітря. Багатовіковий монастирський досвід з чіткою системою додержування постів збережений і до наших часів.

Невибагливість побуту, проста здорова їжа, фізичний труд, єднання з природою, молитви, пости — так жили наші пращури. Їх відзначала простота натури, співчуття до ближнього, весела вдача, вирішення складних завдань «усім миром».

Багато сучасних оздоровчих систем використовують у своїй основі традиційні правила основних світів і релігій: християнства, буддизму, ісламу. Так, зокрема, харчові обмеження — пости — практикуються вже багато століть. Щонедільними, пісними днями (за виключенням безперервних тижнів) є середа і п’ятниця. В середу піст встановлюється в «нагадування» про зраду Іудою Христа, а в п’ятницю — у зв’язку із стражданнями і смертю. В ці дні неділі заборонено вживати м’ясну і молочну їжу.

Крім одноденних існують 4 багатоденних пости: Великий, Петрів, Успенський і Різдвяний, фіксовані по датах: Великий піст продовжується 7 тижнів, а Петрів піст може бути від 6-ти днів до 8-ми днів, але закінчується завжди 12 липня.

Перші і останні дні посту необхідно притримуватися особливо строго, по можливості обходячись без їжі. Великий піст (який іде зараз), має бути часом особливого покаяння, посиленої молитви. М’ясо виключається із вживання в останню неділю перед Великим постом — масляної або інакше — сирної.

Пости протягом року займають близько 200 днів. Притому більшу частину з цього періоду складають одноденні пости по середах і п’ятницях.

З медичної точки зору піст проявляє прекрасний здоровий вплив на організм, так як його основа вегетаріанське харчування: овочі, фрукти, зернові, рослинні олії. В результаті організм отримує необхідну кількість вітамінів і мінеральних речовин. А це дуже важливо після довготривалих зимових «черевоугодництв», коли основу харчування складає скоромна їжа — м’ясо, риба, птиця, яйця, молоко. Така їжа дозволяє краще пристосовуватися до зимових холодів. Але саме в цей період організм накопичує «зайве» — холестерин, сечову кислоту, що призводить до загострення хронічних обмінних захворювань — атеросклерозу, сахарного діабету, остеохондрозу, захворювань шлунково-кишкового тракту. Дефіцит вітамінів і мінеральних речовин посилює цей процес.

Харчування під час постів ліквідує вітамінний і мінеральний дефіцит в організмі, призводить до посилення обмінних процесів в організмі. Крім того, з овочами і фруктами організм отримує достатню кількість харчових волокон. Це покращує роботу шлунково-кишкового тракту і сприяє виведенню цих шлаків з організму.

Дійсно, в результаті посту людина, звичайно, «втрачає» зайві кілограми, стають до норми порушені показники жирового, вуглеводного і солевого обмінів. Крім того, пости також  виявляють свій вплив на психоемоційний стан — після них настає душевне просвітління. Людина стає більш врівноваженою, спокійніше переносить життєві негаразди, у неї підвищується почуття до ближнього, зникають симптоми депресії, нормалізується сон.

Але необхідно пам’ятати, що перехід від строгого посту до звичайного харчування при неграмотному підході може викликати серйозні захворювання. Різкі переходи після посту від пісної вегетаріанської їжі до значного прийому жирної, тваринної, здобної — можуть призвести до гострого холециститу, панкреатиту, гастриту або стати причиною загострення хронічних захворювань. Тому переходити на звичайне харчування після посту потрібно поступово, включаючи у свій харчовий раціон не більше одного тваринного продукту в день, притому в незначній кількості і без кулінарних надлишків — краще у відвареному вигляді або приготовленому «на парі». Адже печінка і підшлункова залоза за час довгого посту відвикли від тваринного білку і жирів і такі продукти можуть стати для них надмірним навантаженням. Включення в раціон харчування страв із бобових, особливо сої, горіхів, пророщених зернових, висівок, лікарських трав дозволить не тільки уникнути ускладнень після утримання від їжі, але і додасть постам ще більший лікувально-профілактичний ефект.

Насамкінець хочеться привести слова єпископа Іустина, які дуже влучно характеризують суть посту: «Свята церква розподілила свої пости так, щоб вони служили для нас гоїнням: після вживання скоромної їжі дає піст, щоб очистити і відновити діяльність шлунка, і, зробивши це знову, дозволити скоромну їжу».

Адже, як казав Сократ — ми є тими, що їмо і п’ємо. А сама краща приправа до їжі — це голод.

Василь Слободяник
вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com