Як підставили наших хлопців у Косово

Хронологія подій у Митровиці 17 березня, які призвели до трагічної загибелі українського митротворця, вже більш-менш відома. «Інфопорн» пропонує ознайомитися з більш детальним аналізом подій.

Аналітична записка доктора Джеймса Лайона із «Міжнародної групи з вирішення криз» потрапила до нас із ООНівських структур у Пріштіні — ми тільки її переклали і розбили на розділи. Читайте про те, що призвело до захоплення суду, і які наслідки може мати поліцейський рейд у Митровиці для Косова і світу.

У понеділок, 17 березня, УНМІК (Місія ООН у Косово, у складі спеціальних поліцейських сил якої перебувають українські миротворці-міліціонери — «Інфопорн») і КФОР (військові сили, які підпорядковуються НАТО — «Інфопорн») провели дуже невчасний і погано підготовлений рейд, щоб вивести з приміщення суду в Митровиці судових працівників, які це приміщення захопили.

Результат — близько 63 поліцейських УНМІК поранено (один смертельно), а також поранено 45 солдатів КФОР і більш як 80 сербів. Цей рейд може спричинитися до подальшого розвитку паралельних інституцій у краю і поглибити прірву між Пріштіною та міжнародною спільнотою — з одного боку, і сербами на півночі Косова — з другого. Він також може позначити нову лінію розмежування півночі і півдня Косова. Але перш ніж аналізувати події й обговорювати можливий вплив акції, хотілося б реконструювати події.

Хронологія подій: від захоплення суду до… штрафу

— На початку березня кілька сербів (усі колишні працівники суду в Митровиці в 1999-му) почали протест навпроти приміщення суду, вимагаючи, щоб УНМІК знову взяла їх на роботу. Вони жодним чином не висловлювали недовіри УНМІК і не ставили під сумнів її повноваження. Навпаки, вони визнавали владу УНМІК своїм проханням узяти їх назад на роботу.

— О 8:30 14 березня демонстранти використали «швидку», щоб проламати ворота в огорожі довкола будівлі суду. Після цього вони пройшли повз кордони поліції УНМІК і сербського підрозділу КПС (Косовська поліцейська служба, яка складається з місцевих — «Інфопорн»). Всі поліціянти стояли осторонь і мирно дали демонстрантам пройти. Спеціальний представник Генсеку ООН в Косово Йоагім Рюккер назвав такі дії демонстрантів «силою» і «насильством».

— Протестувальники (всі колишні працівники суду) не спустили прапор ООН над будівлею суду, просто повісили поряд з ним ще й сербський. Потім вони детально пояснили журналістам, що не вломлювалися в жоден із кабінетів і не чіпали жодної справи, а тільки зайняли коридори будівлі суду. Серед протестувальників було багато жінок. Демонстранти (судові клерки, судді і слідчі) неодноразово повторювали: ми просто хочемо зустрітися з УНМІК з приводу нашого поновлення на роботі.

— Протестувальники не намагалися встановити паралельний суд та інші органи влади, вони повністю визнавали повноваження УНМІК.

— О 5:30 ранку 17 березня поліція УНМІК, за підтримки французьких КФОР, увійшла в будівлю суду і заарештувала 53 сербів, зокрема жінок. Ніхто з них не опирався.

— Коли УНМІК спробувала відправити затриманих у суд у Пріштіну, зібрався розлючений натовп з місцевих жителів. Його швидко зібрала «Мостова варта» (напівгромадська, напівпарамілітарна організація, вона слідкує за пересуванням через міст на річці Ібар, котра розділяє Митровицю на північну (сербську) і південну (албанську) частини — «Інфопорн»). Люди блокували дороги і розбили мінімум дві машини УНМІК, звільнивши близько 20 затриманих.

— Натовп кидав каміння, пляшки із запалювальною сумішшю і ручні гранати в УНМІК і КФОР. Ті відповідали кийками, шоковими гранатами, сльозоточивим газом, гумовими кулями, а наприкінці — автоматичною зброєю. (За даними «Інфопорну», сенсаційний дозвіл на використання бойових патронів ООН дала близько 9:30, за годинy до того, як усе cкінчилося.) Автоматичну зброю було використано з обох боків.

— Потім поліцію УНМІК відкликали з північної Митровиці, залишивши там французький КФОР. Той оточив місцеву кредитну спілку, університет і суд.

— Крім цього, французькі військові перекрили всі дороги між північним і південним берегами Ібара.

— Серби, затримані в приміщенні суду, були вивезені у Пріштіну, де їх оштрафували за незаконне захопення майна УНМІК і відпустили.

Якби чиновники ООН були розумніші…

З точки зору пропаганди, відеоряд рейду є надзвичайно несприятливим для міжнародної спільноти в Косово. На цих кадрах: важкоозброєна поліція УНМІК на бронетехніці (йдеться, зокрема, про наших митротворців — «Інфопорн»), яка ескортує беззбройних жінок, закувавши їхні руки в кайданки; беззбройні цивільні, які виступають проти важкоозброєних військових КФОР; дві «швидкі», розчавлені військовою бронетехнікою, яка транспортувала поранених у шпиталь; поліцейські УНМІК, які зривають сербський прапор, повішений поряд з прапором ООН; переповнені постраждалими лікарняні палати.

Без жодного сумніву, дата, вибрана для рейду в Митровицький суд, є катастрофічною. Бо саме чотири роки тому албанці організували бунти і чистки, вигнавши 4 000 сербів із їхніх будинків і зруйнувавши 35 православних церков. Саме на 17-те число було заплановано демонстрації, присвячені цій трагічній даті — і в Белграді, і в Митровиці. Символічність цієї дати очевидна навіть для найменш розумних чиновників УНМІК і КФОР. Крім цього, 17.03 — місячний ювілей проголошення незалежності Косова. Але все одно було дано наказ про рейд.

Сербський міністр у справах Косова Слободан Самарджич казав, що в неділю, 16-го, він зустрічався із заступником спеціального представника Генсека ООН в Косово Ларрі Россіном і досяг угоди, що УНМІК не вдаватиметься до будь-яких дій щодо суду, доки Самарджич не зустрінеться з протестувальниками. Невідомо, чи каже Самарджич правду, оскільки він має репутацію прихильника екстремістських дій, але ми всі чекаємо на відповідь Россіна.

Немає сумніву, що всі дії протестувальників у суді було грамотно сплановано і виконано. Жодних помилок! Ніхто не ставив під сумнів повноваження УНМІК, ніхто не нищив майно чи судові справи. До ООНівського папора над будівлею поставилися з належною повагою. Внаслідок усього цього Белград може представити подію як невідповідну реакцію на спробу знайти продуктивний діалог.

Якби діячі УНМІК були розумніші, вони б запропонували звільненим працівникам суду переговори, і настав би «період заспокоєння». Натомість УНМІК сприйняла захоплення будівлі суду як виклик власному авторитету, хоч організатори протесту зробили все, щоб запевнити — це не так.

Косово фактично розкололи: на сербську Північ і албанський Південь

Рейд у суд був Божим дарунком для сербських націоналістичних політиків, мало хто з них на таке міг навіть сподіватися. Вони і без того мали намір поставити косовське питання в центр виборчої кампанії (11 травня у Сербії — парламентські вибори), і УНМІК і КФОР організували все краще, ніж це могли придумати в офісі Сербської радикальної партії (СРП).

Реакція інших сербських політиків — передбачувана. Президент Борис Тадіч зазначив, що використання УНМІК і КФОР сили було «занадто», що це може «спровокувати подальшу ескалацію конфлікту» в Косово. Прем’єр Воїслав Коштуніца оголосив, що шукатиме допомоги в Росії. Лідер СРП Томіслав Ніколіч прозоро натякнув, що Сербія «не повинна залишатися глухою до того, що на її території створюється моноетнічна (албанська — «Інфопорн») держава під диктатом і волею НАТО». Мої розмови з прозахідно налаштованими сербами показали, що вони розгнівані рейдом. Дії КФОР і УНМІК не просто повернули націоналістів до великої політики, вони ще й загнали Тадіча в кут, і тепер йому буде значно важче витримати прозахідну лінію.

Неочікуваним результатом подій у Митровиці 17 березня є подальше розділення Косово на дві частини. УНМІК відкликала свою поліційну і адміністративну присутність з Півночі. КФОР опікується безпекою, але не займається поліційною діяльністю, і серби з КПС всі повтікали. Тепер Північ залишилася без офіційної поліції. Французи встановили блок-пости всюди на берегах Ібару, ефективно відділивши північ Косова від півдня. А уряд у Пріштіні встановив митні пости на південному березі Ібара. 17 березня північний кордон (між Косово і Сербією — «Інфопорн») охоронявся тільки невеличким контингентом армії США. Ніхто не зупиняв транспорт, ніхто не перевіряв документи і не здійснював митні процедури. З УСЬОГО ЦЬОГО ВИПЛИВАЄ, ЩО СПРАВЖНІЙ КОРДОН МІЖ КОСОВО І СЕРБІЄЮ ПЕРМІСТИВСЯ ДО ІБАРА.

Спецназ втягнули у підкилимні політичні ігри

 Одне з ключових питань — чому УНМІК і КФОР діяли в суді саме таким чином? Схоже, адміністрація КФОР відчувала значний тиск від своїх урядів — зробіть щось, хоча б щось, що покаже, що ситуація під контролем і розділення краю не відбудеться. Особливо сильним такий тиск міг бути від тих членів Євросоюзу, які хотіли показати, що на Півночі краю все ж таки можливою є діяльність EULEX (місія ЄС з поліцейської діяльності в рамках «плану Ахтісаарі» щодо незалежності Косова. Серби не визнають EULEX — «Інфопорн»). Албанські політики теж тиснули на міжнародну спільноту, щоб вона зробила щось із фактичним поділом краю — албанці казали, що їм важко буде втихомирити власні «гарячі голови», якщо міжнародна спільнота не вдасться до дій. У головному офісі УНМІК теж роздратувалися тим, що 14 березня демонстранти мирно і безперешкодно пройшли повз ООНівські сили. Крім цього, на УНМІК тиснули албанські політики — а політична карикатура в пріштінській газеті зображувала машину УНМІК із сербським прапором на ній.

Звісно, міжнародна спільнота спланувала цю силову акцію без ясної мети — немає чіткого і довгострокового плану, як інтегрувати північ і південь. Інцидент 17 березня погіршив стосунки між Сербією і міжнародною спільнотою. Крім цього, він погіршив стосунки і в самій міжнародній спільноті цією ганебною грою, яка почалася 17 березня між УНМІК, КФОР і EULEX.

Міжнародна спільнота має вирішити, що вона хоче робити з Північним Косово. Стало зрозуміло, що план Ахтісаарі вже не годиться для реінтеграції Півночі, потрібен новий, чіткий план з точними датами, політичним цілями, пріоритетами й основними фінансовими потребами. Все інше приречене на провал і нагадуватиме політику конюха, який кричить «Закривайте конюшню!» в той час, як кобила вже давно вирвалася на волю. І ще одне: хтось і в КФОР, і в УНМІК має відповісти за те, що сталося в Митровиці 17 березня 2008 року.

Доктор Джеймс Лайон,
старший радник з питань Балкан Міжнародна кризова група