Метушня маргіналів

«Етнічний українець» мовчав, доки йому або сіоністський терпець увірвався, або закінчилися гроші, «чесно» зароблені під час «важкої і виснажливої» посольської роботи, після чого він пішов підтанцьовувати до відомого казнокрада — фашизоїдного юдея (за визначенням Е.Ходоса) В.Рабиновича. У результаті їхньої співпраці народилася стаття «МАУПівська пошесть», розмістивши її в малоповажній газеті «CN — Столичные новости».

Не обтяжуючи себе будь-якими доказами й аргументами, колишній «дипломат» намагається своїм сіонізованим мозком дати оцінку національно-свідомим українським вченим — патріотам, які насмілилися правдиво висвітлити ті ганебні процеси, які відбуваються в українській політиці, економіці і культурному житті.

Їхні чесні і правдиві виступи він називає «юдофобськими дописами», «смородом середньовічної інквізиції».

Дивує, як президент Л.Кравчук міг призначити його послом у велику євро­пейсько-азійську країну. Мабуть, тільки з єдиною метою — налякати північного сусіда. Скажемо чесно — йому це вдалося повною мірою. А той факт, що і сам Леонід Макарович невдовзі опинився в сіонізованому медведчуківсько-суркісівському болоті під назвою СДПУ(О), свідчить про його справжню «національну свідомість» і «патріотизм». Отже, який піп — така і його паства.

Не будемо переповідати брудні, наклепницькі висловлювання Крижанівського проти МАУП і авторів численних публікацій у виданнях Академії.

Мабуть, Крижанівському тривалий час довелося спілкуватися з рабиновичами та кацманами, щоб набратися такої огидної тер­мінології. Навряд чи українець, яким себе вважає Крижанівський, за незгоди з гіркими, але чесними, об’єктивними публікаціями в МАУПівській пресі міг опуститися до рівня каналізаційних нечистот, щоб розмістити свою «українську думку» в антиукраїнській, аморальній газеті. У цій публікації вся його суть.

Суддя Печерського районного суду Києва І.От­рош була відверто перелякана, коли їй доручили розгляд справи за позовом МАУП до ДП «Столичні новини» і В.Кри­жа­нів­ського, цей переляк не минув за сім засідань судового процесу. Олії у вогонь додало повідомлення представниці ДП «Столичні новини» такої собі М.Швець, яку Рабинович використовує у своїх брудних процесах, про те, що Крижанівський є вітчимом одного з «любих друзів» президента Олександра Третякова (хоча насправді вітчим О.Третякова Вадим Крижанівський — порядна і, на відміну від пасинка, національно-свідома людина). І зовсім суддю «доконало» повідомлення представників відповідачів про те, що МАУП подала до Генеральної прокуратури України заяву про притягнення Ющенка до кримінальної відповідальності. Спересердя суддя навіть не закінчила фразу: «Ну, якщо вони вже й на нашого Президента…» На жаль, вона не уточнила на якого «нашого», бо багато хто із українців вважає його не нашим, не українським.

Не привівши будь-яких об’єктивних обгрунтувань, суддя І.Отрош винесла рішення про відмову у позові, розцінивши висловлювання Крижанівського як оціночні судження, хоча кожній неупередженій людині зрозуміло, що наведені «філологічні шедеври» не є оціночними, оскільки не містять оціночних слів, а є суцільним наклепом і образою добропорядних людей та організації. Можна було б сказати про суддю І.Отрош багато різних оціночних суджень, які «прикрасили» б і її, і недостойне чесної людини і професійного юриста рішення, але сприймемо реально те, що відбулося: людина страшенно перелякалася.

Поведінка судді і пред­ставниці ДП «Столичні новини» наводять на думку про певну домовленість між ними стосовно цієї справи.

Можна було б навести ще багато оціночних суджень про Рабиновича і Крижанівського, але обмежимося висловленими, враховуючи, що один з них вже давно перебуває на смітнику історії, а другий — за крок від нього.

Антинаклепницька ліга України